Цьогоріч Україна вперше подала три номінації на включення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: українську писанку, кобзарсько-лірницькі традиції та вишивку "білим по білому".
Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.
Дві категорії розглядатимуть наступного року — це міжнародна номінація до Репрезентативного списку, підготовлена спільно з Естонією, "Українська писанка: традиція і мистецтво", а також номінація до Реєстру належної практики охорони "Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції". Номінацію "Технологія виконання вишивки "білим по білому" міста Решетилівки Полтавської області" будуть розглядати у 2025 році.
Міністр Олександр Ткаченко сподівається на ухвалення перших двох номінацій наприкінці наступного року. "Таке рішення покаже, що українська спадщина є джерелом незламності та мужності народу в боротьбі за незалежність та майбутнє", — пише Ткаченко.
Мінкульт нагадав, що у списку ЮНЕСКО вже є Петриківський живопис, косівська кераміка і кримськотатарський орнамент Орьнек та знання про нього.
Про писанку, вишивку та кобзарсько-лірницьку традицію
Писанка — це традиційний оберіг, писаний на сирому яйці, вкритий восковими візерунками, які виконують писачком та зафарбовують природними фарбниками. Такі фарбники відварювались у давнину з рослин. Найдавнішим писанкам, виявленим на Рівненщині, майже тисяча років. Це чотири фрагменти глиняних виробів, вони зберігаються в обласному краєзнавчому музеї.
Кобзарсько-лірницька традиція — частина української музично-словесної спадщини, носіями якої в минулому були мандрівні незрячі співці та музиканти — кобзарі, лірники, бандуристи, — а сьогодні її відроджують сучасні музиканти — розповідають в Музеї Івана Гончара.
Техніка вишивки білими нитками по білій тканині походить із селища Решетилівка на Полтавщині. Там же діє єдиний в Україні центр вишивки та килимарства.
