Понад 400 поранених воїнів евакуював разом з побратимами з поля бою військовий 3 батальйону "Свобода" 4 бригади "Рубіж" Національної гвардії України Михайло Іваночко на позивний Беркут. Він — депутат Івано-Франківської обласної ради VIII скликання, який у березні 2022 року поїхав боронити Київ, а згодом вступив до лав Нацгвардії, де донині служить водієм-санітаром.
Про евакуацію важко поранених бійців з "нуля", побратимів, які провели понад 90 днів в окопі, нестачу професійних медиків, маніпуляції, на які ведуться українці, та священну війну проти росіян Михайло Іваночко розповів Суспільному.
"Вистоїть Київ — вистоїть Україна"
Задовго до того, як Росія вторглася в Україну у 2022 році, в Михайла Іваночка з друзями була домовленість, що у разі загрози вони збираються разом і вирішують, що робити й куди йти служити. Військовослужбовець не сумнівався, що рано чи пізно почнеться війна.
"Я на той час працював заступником селищного голови в одній з громад Прикарпаття. Мені ще треба було вирішити кілька робочих питань. А 5 березня 2022 року я вже був у Києві. Поїхав туди, бо ми з друзями розуміли: якщо вистоїть Київ — вистоїть Україна. Без столиці ніхто з нами у світі не буде розмовляти", — згадує Михайло Іваночко.
У Києві він долучився до добровольчого формування "Свобода", яке згодом приєднали до бригади Національної гвардії України "Рубіж".
"1 квітня дві наші роти поїхали в Сіверськодонецьк захищати українську державу. Я до них доєднався за два-три тижні через те, що в той момент потрібні були досвідчені бійці, і я з побратимами ще проходив перепідготовку", — каже військовослужбовець.
Про безпілотники та міни на шляху "еваку"
Від початку свого військового шляху в бригаді "Рубіж" і дотепер Михайло Іваночко є водієм-санітаром. Він з побратимами евакуйовує поранених бійців з поля бою. Разом із батальйоном військовослужбовець відбув п'ять ротацій.
"Насамперед треба вміти поставити турнікет, зупинити кров, допомогти занести пораненого в автомобіль. Далі — їхати так, аби довезти пораненого живим і щоб екіпаж залишився живим, і техніку зберегти", — розповідає Михайло Іваночко.
З його слів, дорога, яку долає "евак", є дуже небезпечною. Окрім того, що літають безпілотники, росіяни ще мінують територію. Через це на передові позиції виїжджають тільки за важкими пораненими.
"Такі міни називаються "ковбаси". Машина виїжджає на неї — колесо мінус. У броньовиках є докаткиДокатка — це безкамерне запасне колесо, яке встановлюється у випадку, якщо одне з основних коліс автомобіля пошкоджене та не може використовуватися для подальшої їзди. Якщо вони витримують, ти встигнеш виїхати. Бувають такі моменти, що колесо відриває повністю, і все. Коли машина зупиняється, це — жива мішень для дронів, для ПТРКПТРК — протитанковий ракетний комплекс. Це — зброя, яка використовується для знищення броньованої техніки, зокрема танків, а також інших мішеней, що потребують високоточного ураження", — говорить Михайло Іваночко.
Евакуйовують поранених тільки вночі
На першій ротації бійці бригади мали перевагу в повітрі над росіянами. З кожною наступною заміною військових вона зменшувалася попри те, що підрозділ БпЛА у бригаді "Рубіж" — один з найпотужніших в Нацгвардії, каже військовий на псевдо Беркут.
"На останній ротації в нас переваги не було. Ну якщо ще десь-не-десь був паритет, то в інших місцях вони просто перемагають у повітрі. А перевага у повітрі — це вже останні наші козирі, де ми можемо їм протистояти. Це — дуже погані сигнали", — розповідає "Беркут".
Через те, що останній рік лінія зіткнення перенасичена безпілотниками, евакуйовують поранених тільки вночі.
"Вдень, "по-білому", як там говорять, це — нереально, хіба що щось надзвичайне. І то повинен піти дощ або у хмарну погоду, чи сильний вітер, тоді дрони не літатимуть. Але все одно вдень виїжджати не ризикують, тому що може працювати артилерія", — каже військовослужбовець.
Понад три місяці "на нулі"
Михайло Іваночко пригадує випадки, коли піхотинці були на передових позиціях понад 90 днів, бо не було можливості їх замінити. Боєприпаси, їжу та воду їм скидали з безпілотників.
Перед тим, як цих бійців мали поміняти, росіяни почали штурмувати їхні позиції на мотоциклах. Побратими Михайла хотіли на них повернутися, але під час боїв техніку не вдалося зберегти.
"Десь півтора кілометра треба було їм пройти пішки, машина туди просто не заїжджає. Їм вже було байдуже, чи їх "заптурять", чи до них прилетить дрон, коли на тих мотоциклах вертатимуться. Вони просто хотіли додому. Коли хлопців вивезли, вони були чорніші за чорнозем. Можете собі уявити — 90 днів в окопі! Це пишеться історія. Живі герої", — каже Михайло Іваночко.
"Їхали без броні, не знаючи, що за 600 метрів — росіяни"
Боєць розповідає про випадок, який з ним трапився під час останньої ротації. Один з "прильотів" зруйнував переправу і бійці вирішили об'їхати полями, аби евакуювати пораненого.
"Заблукали тими полями, почалися обстріли. Дякувати Богу, виїхали. Перебуваючи вже у безпеці, подивилися по карті й зрозуміли, що ми були майже на передовій — за 400-500 метрів від наших позицій і 600-700 метрів — від ворожих. І це — без броні, тобто машина не броньована", — згадує Михайло Іваночко.
Тоді у військових не було зв'язку, тож вони не могли попередити, що їдуть.
"Нас могли навіть наші хлопці "скидом" знищити, бо вони не знали, хто це. Ми їхали дуже самовпевнено, бо думали, що рухаємося нашою територією. А так самовпевнено їдуть переважно росіяни, коли наступають", — говорить Михайло Іваночко.
15 бійців вивезли "на щиті"
Відколи Михайло Іваночко служить у бригаді "Рубіж", з поля бою він з побратимами евакуював понад 400 поранених військовослужбовців. Під час однієї з ротацій медики допомагали службі, яка забирає тіла полеглих. Тоді разом 15 бійців вивезли "на щиті".
"Я особисто вивозив одного бійця. Мішок навіть не відкривали. Він важив 20 кілограмів. Це був 20-річний хлопець, який живим, як мінімум, важив 80 кілограмів. Після такої роботи стан — не передати, коли ти знаєш, кого везеш, і знаєш, що там нічого майже немає. Так неприємно на душі, серце розривається, що такі молоді хлопці гинуть. Тому пам'ятаємо про них і обов'язково помстимося", — каже "Беркут".
Задля вшанування полеглих побратимів після кожної ротації у підрозділі проводять збори військових "Ватра". На них бійці у молитві згадують всіх, хто загинув.
Модними стали "ухилянти"
На думку Михайла Іваночка, Україна наразі програє інформаційну війну Росії, адже українці починають вірити маніпулятивним "вкидам" держави-агресора в наш інфопростір.
"Не читають офіційні зведення штабу, мало слухають тих бійців, які приїжджають у відпустки, носять футболки "ухилянт". Це ж неправильно. Нам потрібні воїни, нам потрібні чоловіки, які здатні захистити насамперед свою сім'ю, вулицю, село, область, зрештою — всю Україну", — говорить військовий.
Михайло Іваночко розповідає про побратима, який має намір їхати на наступну ротацію на протезі.
"Є такі герої в нас. І це дуже тішить, хоча ви самі прекрасно розумієте, як на протезі воювати. Інший мій друг — він зараз вже списався, бо йому 60 років. У нього на руці немає трьох пальців. Він у руках тримав військовий кашкет, аби лікарі не бачили цього. І таким чином проходив ВЛК", — розповідає Михайло Іваночко.
Не вистачає професійних медиків
За словами Михайла Іваночка, бригада "Рубіж" сама шукає бійців у свої лави через рекрутинг, тому військові не відмовляються виконувати завдання командирів, адже всі є добровольцями.
"В Івано-Франківську та області ми розгорнули соціальну рекламу на білбордах. Там написано: батальйон "Свобода", бригада "Рубіж", є великий QR-код, який можна просканувати, і він виведе на анкету. Заповнивши її, можна долучитися до нашого підрозділу. Мені вже телефонували люди, які заповнили анкети", — каже військовий.
Михайло Іваночко закликає також долучатися лав бойових медиків, бо їх наразі не вистачає.
"З ліками проблем немає. Не вистачає кваліфікованих медиків, фельдшерів. Бо людина, яка навчалася десь такмеду, вміє ставити турнікети, укол дати — це одне, а коли людина вміє на ходу поставити діагноз, зупинити кров, крапельницю під'єднати — таких дуже мало", — каже водій-санітар.
"Українці споконвіку не програвали московитам"
Війну проти Росії Михайло Іваночко називає священною. На його думку, українці воюють з росіянами приблизно тисячу років.
"Це є священна визвольна війна української нації проти московитів. Також вона є екзистенційною, бо йде з покоління в покоління. Росіяни не мають своєї історії. Їхня історія — це монголо-татарське ярмо, кочівники, вбивці. Тому вони хочуть забрати нашу історію, традиції, культуру й привласнити собі. На цьому етапі — або вони, або ми, третього не може бути. Як казав сотник УПА Мирослав Симчич, росіяни розуміють тільки "удар по зубах"", — говорить Михайло Іваночко.
Росія не готова до переговорів
На його думку, Росія не готова наразі до будь-яких переговорів.
"Умови, які виставляє Росія, це — капітуляція, а не переговори. Тому немає про що говорити. З іншими країнами маємо поводитися так, що ми захищаємо зараз всю Європу від московського ярма. І маємо на цьому наполягати, дипломатія має з цим працювати", — говорить військовий.
Він вважає, що українська армія зараз одна з найпотужніших у Європі. Тому це, каже, потрібно використовувати під час переговорів.
"Неодноразово прилітали ракети на територію НАТО. Ми це всі прекрасно знаємо, а вони мовчать. Тому позиція сили — це перше на переговорах з нашими союзниками. У нас — мільйонна армія, хлопці навчилися воювати. Ми — країна переможців", — каже Михайло Іваночко.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
