Дитяча письменниця-казкарка, психологиня й мама трьох дітей з Вінниччини Ніна Бажура до повномасштабної війни жила й працювала в Італії. Повернулася додому, каже, — спершу, аби волонтерити й працювати за фахом з цивільними. Рік тому жінка підписала контракт зі Збройними силами України й служить військовим психологом 109-ї бригади ТрО на Донеччині. На війні, у боях за Херсонщину, вона втратила молодшого брата.
Вона пише — для дітей та підлітків під псевдонімом Ніна Ягоджинська, є авторкою понад 20 книжок. Чи допомагає письменництво в роботі військовим психологом та про казкарство до й під час війни — до Всесвітнього дня письменника, який відзначають 3 березня, Ніна Бажура з псевдо "Казка" розповіла Суспільне Донбас.
Одну з книжок письменниця Ніна Бажура написала про свого молодшого брата. Розказує: він був військовослужбовцем. Загибель 31-річного Віктора, говорить, мотивувала її піти у військо.
"Камінь", "Лєший" — це його позивні. Мій молодший брат пропав безвісти у березні 2022 року. І збіг ДНК був вже більше ніж через рік, у квітні 2023. Їхня група загинула на межі Миколаївщини та Херсонщини. Я брала інтерв'ю, якщо можна так сказати, у знайомих, у друзів, ці всі історії скомпонувала в одну книгу", — розповідає вона.
До повномасштабного російського вторгнення, розповідає Ніна, вона вже три роки як жила в Італії. Повернулася додому, каже, аби волонтерити й працювати за фахом з цивільними. Вже рік служить військовим психологом на Донеччині.
"Зараз я в групі контролю бойового стресу. Стандартний набір (проблем і скарг — ред.) — це в нас нічні жахіття, спалахи дратівливості, які перемежовуються з апатією. Мене насправді засмучує той факт, що я не можу надати повноцінну психологічну допомогу, яку я хотіла б, бо вона передбачає тривалий процес", — говорить психологиня 109 бригади ТрО ЗСУ.
Досвід роботи цивільним психологом допомагає й тут, на війні, ділиться Ніна. Проте деякі методики — не дієві.
"От і в нас зав'язалася така розмова з психологом на гарячій лінії. Вона от каже: "Ми тестуємо дуже швиденько військовослужбовця на рівень депресії. Таким способом: ми запитуємо — які у вас там плани на завтра, які у вас плани на тиждень, на місяць і на пів року", — пояснила психологиня.
"Багато військовослужбовців кажуть: "Та Бог його знає, дожити треба". І вони чомусь думають, що це є ознакою дезадаптації. І тут я прям дуже не погоджуюся, тому що в наших умовах, коли людина нормально живе без оцього планування — це є ознакою адаптації", — вважає вона.
Часу на написання книжок зараз менше, говорить Ніна. Однак під час повномасштабної війни друком вийшли близько десятка її творів.
"От буквально тиждень тому вийшла нова книга видавництва "Академія". Підліткова книга про першу роботу. Досвід першого заробляння грошей", — говорить Ніна.
Книжки з серії "Чаросвіт", "Чароцвіт", "Чарокрил" — казки про тварин з Червоної книги України, рослини Червоної книги України, птахів Червоної книги України — це теж її авторства.
У Ніни Бажури є троє дорослих дітей. Старший син також служить у війську. Жінка каже: її мрії на після війни пов'язані з родиною та письменством.
"Насправді дуже хочу, щоб одного разу вся моя сім'я зібралася разом. Хоч раз. У нас цього вже не було понад три роки", — ділиться жінка.
"Може, справді колись буду сидіти у вишневому садочку, біля свого будинку, писати книги, і не буде повітряних тривог. Я буду писати, діти у всій Україні будуть читати. Це було б дуже чудове життя", — говорить письменниця і військовослужбовиця.
