Скільки церков зруйновані на Донеччині від початку повномасштабного в вторгнення

Скільки церков зруйновані на Донеччині від початку повномасштабного в вторгнення

Зруйнований монастир у Святогірську
. Україна, Святогірськ — 28 вересня: Вигляд на зруйнований Святогірський монастир після нападу російської армії. Фото: Getty Images

У Донецькій області понад сімдесят церков та храмів зруйновані чи пошкоджені через війну. Це дані про наслідки повномасштабного вторгнення від 24 лютого 2022 року до початку травня 2023-го, які має Донецька обласна державна адміністрація.

Управління культури та туризму Донецької ОВА на запит Суспільного Донбас повідомило дані про церкви, які постраждали внаслідок боїв та обстрілів в регіоні від початку війни у 2014 році та з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Зруйновані обстрілами церкви Донеччини

Дані щодо зруйнованих церков та храмів чиновники збирають "шляхом моніторингу", повідомили Суспільному в управлінні.

"Більшість культових споруд знаходяться на тимчасово окупованій території області, на лінії зіткнення або в зоні активних бойових дій, тому державні службовці, через загрозу для свого життя, не мають можливості виїхати на місце з метою обстеження рівня пошкоджень", — йдеться у відповіді на офіційний запит Суспільного.

"За попередніми даними, отриманими шляхом моніторингу в області, починаючи від 24 лютого 2022 року зруйновано щонайменше 75 культових споруд релігійних організацій".
Богородичне, Донеччина, зруйнована росіянами церква
Купол лежить на землі перед православною церквою, яку знищили російські війська в селі Богородичне на Донеччині, 7 січня 2022 р. Фото: АР

Дані з 2014 року також неточні. Як йдеться у відповіді, за неофіційною інформацією, зі слів віруючих та керівників релігійних організацій, у період з 2014 року в області під час обстрілів постраждали більше 86 різних культових споруд, з яких 70 храмів належать громадам Української православної церкви Московського Патріархату.

Зруйнована церква у Борогодичному
Богородичне Донецька область, Фото: Суспільне Донбас

Загальну кількість церков, храмів та інших релігійних споруд, які були на території області до початку війни у 2014 році, в ОВА не повідомили.

"У зв’язку з захопленням у 2014 році будівлі облдержадміністрації, приміщення державного архіву області та інших адміністративних будівель переважну більшість інформації щодо діяльності релігійних організацій було втрачено. Відомості щодо релігійної мережі області вдалось відновити лише частково та в стислій формі. Надати повну та достовірну інформацію щодо кількості церков на території Донецької області (з них на тимчасово окупованій території), не є можливим", — відповіли на запит.

В Бахмуті палає церква
Одні зі зруйнованих вже церков. Фото: АР/Libkos

Скільки релігійних організацій у Донецькій області

На території Донецької області, за даними на 1 травня 2023 року, зареєстровані 1 879 релігійних організацій, серед яких, 13 монастирів, 1 лавра, 26 місій, 1 братство, 11 духовних навчальних закладів.

983 із загальної кількості лишаються на окупованих РФ територіях:

  • 707 релігійних організацій опинились на території, захопленій РФ, після 2014 року,
  • ще 276 – після 2022 року.

За даними ОВА на 1 травня 2023 року, більшість із зареєстрованих релігійних громад на Донеччині належать до УПЦ МП:

  • 441 громада, лавра та чотири монастирі.

Крім того, на Донеччині нині зареєстровані:

  • 237 релігійних громад протестантського напрямку;
  • 57 громад ПЦУ,
  • 31 релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви;
  • 26 громад Свідків Єгови;
  • 15 релігійних громад мусульман.

Також є дев’ять іудейських громад, шість – буддистських, п’ять громад Римсько-католицької церкви.

Святогірська лавра: умови та терміни договорів обласної влади із Свято-Успенським монастирем УПЦ МП

Суспільне Донбас також отримало відповідь щодо того, на яких умовах споруди та ділянку, де розташована Святогірська лавра, передали Свято-Успенському чоловічому монастирю УПЦ МП.

Святогірська лавра на Донеччині
Вид на Святогірську лавру після звільнення міста, Донеччина, осінь 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Святогірська Свято-Успенська лавра — це комплекс пам’яток історії та культури, який має статус державного історико-архітектурного заповідника. Вона перебуває у комунальній власності обласної ради. У квітні 2019 року був створений відповідний комунальний заклад "Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірськ".

Умови користування територією державного заповідника, церковними та іншими спорудами визначені документами та угодами, що ухвалювали та укладали понад двадцять років тому.

В 1999 році керівництво облдержадміністрації віддало Свято-Успенському чоловічому монастирю УПЦ у користування:

  • Св. Миколаївську церкву,
  • печерну церкву пр. Антонія і Феодосія,
  • комплекс печерних споруд,
  • нижній та верхній павільйони прочан,
  • східну та західну вежі,
  • Кирило-Мефодіївські сходи.

У 2003 році Слов’янська міська, у власності якої перебував весь комплекс, уклала договір про безоплатне безстрокове користування із Свято-Успенським чоловічим монастирем УПЦ МП.

У 2008 році Святогірську лавру передали з власності громади Слов’янська у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, яка перебуває в управлінні обласної ради. Відтоді комунальний заклад "Державний історико-архітектурний заповідник в м. Святогірську" підпорядковується обласній раді, яка і має право приймати рішення щодо всього комплексу.

Також Суспільному повідомили, що ділянку землі у приблизно 11,5 гектарів монастир отримав від Святогірської міськради у 2004 році в оренду на 50 років.

Що відомо про розірвання договору між УПЦ МП та Києво-Печерською лаврою

Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" оголосив про розрив договору про оренду з Українською православною церквою московського патріархату з 29 березня.

На початку квітня у заповіднику почала працювати спеціальна комісія Міністерства культури та інформаційної політики України. Вона проводить облік та аудит у Лаврі після виселення представників УПЦ МП. Надалі вся територія національного заповідика перейде власність держави. Нині комісія Мінкульту продовжує аудит у Києво-Печерській лаврі.

На початок