Перейти до основного змісту
"Поки вони звідси не вийдуть — я теж звідси не вийду". Інтерв’ю з гранатометником 128 бригади ТрО

"Поки вони звідси не вийдуть — я теж звідси не вийду". Інтерв’ю з гранатометником 128 бригади ТрО

Вадим — гранатометник 128 бригади тероборони. У свої 25 років залишив інтернет-бізнес та пішов добровільно воювати у лютому 2022-го. Рік боєць прожив у окопному містечку через складну ситуацію на лінії зіткнення. А зараз проходить реабілітацію після поранення. Детальніше — у матеріалі Суспільного.

До повномасштабного вторгнення чоловік був приватним підприємцем: мав п’ять своїх інтернет-магазинів на різних платформах. Проте коли почалося повномасштабне вторгнення, вирішив долучитися до Збройних сил. Він розповів, два роки його підрозділ стояв на Волноваському напрямку, по пів року військові сиділи в окопах, не вилізаючи. Раз на пів року їздили додому.

"Гранатометник полює на техніку легкоброньовану, важкоброньовану. І гранатометник, як і кулеметник, — виходить крайнім. Восени багно та дощі. На позиції дуже тяжко ходити, воно все налипає, поки дійдеш, дуже важко. Взимку — холодно. З часом людина звикає до цього, тому що є мотивація захищати свій дім", — пояснив військовий.

"Російські полонені — наш обмінний фонд". Інтерв’ю з гранатометником 128 бригади ТрО Вадимом
Гранатометник Вадим. Суспільне Дніпро/Олександр Шалдибін

Зараз Вадим перебуває на реабілітації після поранення, яке отримав три місяці тому. Тоді, розповів чоловік, їх із побратимами взяли в оточення з трьох флангів, і було ухвалено рішення відходити на більш вигідні позиції.

"Була посадка, де нам підвозили їжу та воду, логістика. Вісім російських військових заїхали у протилежну лісосмугу. А ми їх фізично не могли дістати, тому що у нас 400 метрів протитанкові засоби. У нас особливо вибору не було, довелося штурмувати лісосмугу, щоб у нас логістика була. Вони переважали нас чисельно, невідомо, скільки там противника було. Поранення я отримав кулеметне, в зону правої руки, передпліччя", — сказав чоловік.

"Російські полонені — наш обмінний фонд". Інтерв’ю з гранатометником 128 бригади ТрО Вадимом
Вадим під час служби. Фото з особистого архіву бійця

Вадим додав: спочатку на поранення не звернув уваги, кровотечу помітив військовий медик і наклав йому турнікет. Вже потім лікарі сказали: ще година бою, і руку довелося б ампутувати.

За словами бійця, останні два місяці були дуже важкими, війська РФ почали активні наступальні дії.

"Ми стояли на спостережному пункті, й нам передали, що їде легкоброньована техніка в нашу зону відповідальності. Вони думали, що заїдуть, зухвало візьмуть так легко наші позиції. Приблизна кількість — 12 людей, це загально. Ну, вони приїхали, ми їх з браунінгаВеликокаліберний кулемет розібрали: шість 200-х, а шість злякалися, і метрів 400 від нашого спостереженого пункту був бліндаж, там ніхто не жив. І вони забігли туди", — розповів кулеметник.

"Російські полонені — наш обмінний фонд". Інтерв’ю з гранатометником 128 бригади ТрО Вадимом
Вадим у засніженому окопі. Фото з особистого архіву бійця

Тоді разом із побратимами, за словами Вадима, вони взяли в полон п’ятьох росіян. А один із них утік у поле. Боєць пояснив: бранців передають у відповідні служби, аби надалі обміняти на українських військовополонених.

"Це не перші полонені, у них мета одна й та сама — грошова мотивація: кредити погасити. Я розумію, що це обмінний фонд. Наші хлопці також у полоні. І навіщо їх вбивати — можна на наших хлопців обміняти", — сказав він.

Вадим розповів, досі не втратив мотивацію захищати свій дім.

"Обов’язок кожного чоловіка, я вважаю, якщо ворог заходить до тебе, то ти повинен взяти зброю до рук і захищати свій дім. Поки вони звідси не вийдуть, я теж звідси не вийду", — додав гранатометник.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня

Вибір редакції

На початок