14 вересня Дніпро відзначає День міста . До свята Суспільне зробило добірку десяти історичних місць, які варто відвідати жителям та гостям.
Про те, чим цікаві місця, про їхнє минуле розповів екскурсовод Антон Мухін.
Історичний музей ім. Д. І. Яворницького
Музей офіційно відкрили у 1902 році. Будували його впродовж трьох років. Перша назва закладу була "Краєзнавчий музей ім. О. Поля".
Екскурсовод Антон Мухін зазначив, що будівля з того часу майже не змінилася, але втратила деякі елементи. Колись її прикрашали сфінкси, але вони не збереглися до наших часів, додав він.
Музей часто проводить тематичні виставки, які дуже полюбляють відвідувачі.
"Музей — це серце міста. Свого часу Дмитро Іванович Яворницький багато зробив, щоб цей музей любили містяни. Завдяки його зусиллям музей живе, працює, і сучасні дослідники продовжують його справу", — розповіла дніпрянка Людмила.
Адреса: проспект Дмитра Яворницького, 16.
Кельнський (Катеринославський) бульвар
Катеринославський бульвар став першою пішохідною вулицею у Дніпрі. Відкрили його у вересні 2004 року. До того там простягалася асфальтована дорога.
"Ця вулиця є прикладом сучасної архітектури та забудови. На ній також є будівля колишньої міської думи", — зазначив екскурсовод.
На пішохідній зоні бульвару стоїть пам’ятник бізнесменові Геннадію Аксельроду, якого вбили у 2010-му. Його встановили у 2007 році.
У грудні 2023 року Катеринославський бульвар перейменували на Кельнський. Нова назва пов’язана з містом-побратимом Дніпра в Німеччині — Кельном.
Де розташований: центр міста
Готель "Україна”
Споруду звели у 1914 році. ЇЇ замовником став купець та меценат Володимир Хрінников.
Будівлю готелю виконано у стилі українського модерну. Під час Другої світової війни вона була пошкоджена — її відреставрували, але в дещо спрощеному варіанті, розповів Антон Мухін. За його словами, залишилося багато елементів, але дах та центральна частина споруди були перероблені.
У 1951 році будівлю переформували в готель. Наразі він досі функціонує.
Адреса: проспект Дмитра Яворницького, 67 К.
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Собор почали будувати у 1786 році за ініціативи Катерини II. Після її смерті роботи зупинилися. У 1835 році фундамент будівлі заклали наново, але менших розмірів. З 1930 до 1988 року богослужінь у соборі не проводили, але під час німецької окупації їх ненадовго відновили.
За планом Катерини II, храм мав бути заввишки понад 137 метрів. Це на 70 сантиметрів вище за римський собор Святого Петра, який є найбільшою спорудою християнства.
Адреса: Соборна площа, 1.
Дніпровська філармонія
Зведення будівлі тривало з 1910 до 1913 року. Головним архітектором був Олександр Гінзбург. Це було місце громадських зібрань для купців: там проводили бали та грали в азартні ігри.
Після революції споруду передали залізниці, і деякий час там був Будинок культури залізничників. Будівля стала філармонією лише в наші часи, розповів Антон Мухін.
"Філармонія цікава тим, що це приклад перехідної архітектури: від стилю модерн до стилю функціоналізм", — пояснив екскурсовод.
Адреса: вулиця Воскресенська, 6.
Готель "Парус"
Задум готелю зародився ще в 1970 році, але будівництво розпочалося лише через чотири роки. Головним архітектором став Володимир Зуєв. За планом споруда повинна була вміщувати понад 900 людей. Будівництво проєкту зупинилося у 1987 році. Головною проблемою став брак коштів, зазначив Антон Мухін.
"Планувалося побудувати його за 2–3 роки, але вже десь через 3 роки стало зрозуміло, що бюджет, який закладався, став обтяжливим", — сказав чоловік.
Готель виконано у стилі радянського модернізму, притаманного тому часу. Назву він отримав через свою форму, яка нагадує вітрило. Тризуб на фасаді будівлі з’явився у 2014 році.
Адреса: Січеславська набережна, 5
Культурно-діловий центр "Менора"
"Менору" відкрили у 2012 році. Головним архітектором проєкту був Андрій Сорін. Будівля центру мала нагадувати єврейський свічник менору, розповів Антон Мухін. Вона схожа на семисвічник, але перевернутий, додав екскурсовод. Зараз це багатофункціональний комплекс.
У "Менорі" розташований Музей пам'яті єврейського народу і Голокосту в Україні. Місцева жителька Наталія розповідає, що музей у "Менорі" має неабияку цінність для Дніпра.
"Менора" акумулює культурні надбання та підтримує міжнаціональні зв'язки. "Менору" варто відвідати для поглиблення історичної пам'яті та культурного збагачення", — сказала жінка.
Адреса: вулиця Шолом-Алейхема, 4.
Дніпровський будинок органної та камерної музики
Його будували як православну церкву, зводити будівлю закінчили у 1915 році, замовником став Брянський металургійний завод.
"У радянські часи там був спортзал. І лише у 1980-х роках замовили орган. Його спеціально замовляли під це приміщення", — розповідає Антон Мухін.
Місцева жителька Юлія розповіла, що хоче найближчим часом повести до органної зали сина.
"Колись купол сяяв, а, мабуть, зараз не до цього. Органний зал дуже гарний. І не тільки всередині, а більше ззовні. Але найбільше тягне туди саме музика", — сказала вона.
Адреса: проспект Сергія Нігояна, 66.
Палац студентів ДНУ
Відкриття Палацу студентів датується 1790 роком. Головним архітектором проєкту був Іван Старов.
У XIX столітті палац прийшов у напівзруйнований стан через брак фінансування. Згодом у будівлі було розміщено губернський музей. Фінансував його меценат Олександр Поль.
Наразі споруда належить Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара.
Де розташований: парк ім. Т. Г. Шевченка.
Дитяча залізниця
Дитячу залізницю в парку Лазаря Глоби відкрили у 1936 році. Довжина її маршруту складає 1,6 кілометра. До цього у світі існувала лише одна залізна дорога такого формату.
В оригінальному задумі на залізниці повинні були працювати діти, розповів екскурсовод. За його словами, це давало б їм можливість спробувати себе в різних професіях.
До відкриття залізної дороги у парку цими коліями їздив трамвай. Він курсував по виставці у 1910 році, розповів Антон Мухін.
"Я підозрюю, що ці рейки збереглися до 30-х років, і тому тут вирішили зробити такий цікавий проєкт", — додав екскурсовод.
Де розташована: парк Лазаря Глоби, вулиця Столярова.
Авторка Мирослава Заблуда
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
