У центрі Кам'янського на Дніпропетровщині працює дитячий садок, будівлі якого вже близько дев'яноста років. Проєкт закладу, що розташований на вулиці Медичній, за даними міського музею, у 1936 році розробила Маргарете Шютте-Лігоцькі, перша австрійська жінка-архітектор. А ще — феміністка, дизайнерка меблів та інтер'єрів й авторка так званої франкфуртської кухні, що стала справжнім проривом у тогочасному квартиробудуванні.
Директора дитсадочка Ірина Шевченко розповіла Суспільному: більшість співробітників закладу знає, що його звели у 1936-1938 роках, однак детальніших даних майже не збереглося. Колись колектив звертався до міського архіву, однак там, на жаль, додаткової інформації не знайшли.
«Проєктні документи дуже старі, там уже стерті цифри, все дуже погано видно», — пояснила Ірина Шевченко.
Жінка зазначила: знає тут кожен куточок, адже практично все у будівлі ремонтується та підтримується руками співробітників. На першому поверсі залишилися сліди старої печі, якою колись опалювали весь садочок. Також у приміщеннях збереглося з десяток дерев'яних дверей — старих і дуже важких, можливо, автентичних, додала Ірина. Те ж стосується й поруччя сходів. А під стелею кожної групи збереглася ліпнина.
А ще, у садочку живуть «ангели» — так працівники називають чотири гіпсові скульптури, по дві на кожне крило будівлі.
«Вони так якісно зроблені, що зовсім не обсипаються, не тріскаються, хоча ми їх фарбували для підтримки кольору. До речі, відомо, що приблизно у 60-х роках минулого століття тут було перепланування — заклали відкриті веранди, де спали діти. Їх точно було не менше чотирьох», — розповіла директорка дитсадочку.
А вже у наш час, із 2015-го і протягом кількох подальших років, приміщення груп зонували згідно з вимогами санітарного регламенту, зазначила Ірина Шевченко. Раніше ці кімнати мали суцільну площу близько 90 кв. м. — дуже великі за сучасними нормами.
Зі слів місцевих мешканців колектив садочка дізнався, що в роки Другої світової війни будівлю начебто переоблаштували на шпиталь для військових. Потім тут був інтернат чи сиротинець, а згодом — знову дитячий садочок.
Вихователька Оксана Сударікова працює у закладі вже понад тридцять років. Вона розповіла, що колись дитсадок належав місцевому вагонобудівному заводу.
«Потім він перейшов у володіння міста. Якийсь час ми були частиною колегіуму № 16, наші випускники йшли туди у перший клас. Потім ми відділилися і досі працюємо, як окремий заклад», — сказала вона.
У Музеї історії Кам'янського інформації про будівлю також обмаль. Директорка установи Наталія Буланова розповіла, що проєкт будівництва був типовим, а сама Маргарете Шютте-Лігоцькі у місто не приїздила. Збереглися дані, опубліковані у журналі «Архітектура СРСР» за 1937 рік:
«У 1936 році арх. Шютте-Лігоцька виконала за завданням Наркомпроса два проєкти дитячих садків на 75 та 100 дітей. Кожен проєкт був зроблений у двох варіантах – зі спальнею та без спальні. […] Вона дала проєкти живі, позбавлені сухої схематичності. На жаль, фасади у проєктах Шютте-Лігоцькі вирішені гірше, ніж плани та деталі обладнання. Вони сухуваті та позначені усіма рисами невижитого ще захоплення конструктивізмом».
Саме фасад будівлі нині потребує ледь не найбільшого оновлення, розповіла Ірина Шевченко. Хоч попереду будівля має більш охайний вигляд, збоку та позаду стіни мають пошарпаний вигляд. За її словами, на сьогодні аварійного стану у будівлі не присвоєно. Кошти на ремонт з міського бюджету виділяють, однак їх не вистачає, аби покрити усі потреби дитячого закладу.
Нині будівля ця споруда не має статусу пам'ятки. Можливо, зазначила Ірина Шевченко, це допомогло б залучати більше фінансування для її утримання. Однак, як пояснив начальник відділу комунікацій Кам'янської міської ради Ігор Задорожній, звернення до них має надійти від ініціативної групи: працівників закладу, батьків вихованців або просто зацікавлених містян. Лише після цього питання можна буде розглядати далі.
Наразі ж адміністрація садочка сподівається, що увага до будівлі їхнього закладу зростатиме, а відповідно, ресурсів на її гідне утримання буде більше.
Авторка: Марія Морозова
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
