Дніпровський державний цирк представили в міжнародному виданні CIRK, присвяченому модерністським цирковим будівлям колишнього Східного блоку. Книгу підготувало польське видавництво Zupagrafika. До видання увійшли 17 знакових цирків, серед яких — і будівля у Дніпрі.
Чим особливий Дніпровський цирк та чому його архітектуру вважають унікальною — дізналося Суспільне.
За словами генерального директора ДП «Дніпровський державний цирк» Віктора Шабатька, адміністрація закладу дізналася про згадку з публікації міського інформаційного ресурсу. Він зазначив, що новина є приводом для гордості, однак у цирку хочуть дочекатися підтвердження даної інформації та ознайомитися з нею особисто безпосередньо від видавництва або авторів видання.
«Звичайно, така інформація приємно вражає і є приводом для гордості за наш цирк, його історію та унікальну архітектуру. Водночас ми ставимося до цієї новини відповідально, тому хотіли б дочекатися офіційного підтвердження від видавництва або авторів видання. Для нас важливо, щоб будь-яка інформація про міжнародне визнання Дніпровського державного цирку була достовірною та підтвердженою з першоджерела», — сказав Віктор Шабатько.
За його словами, увага міжнародного видання важлива не лише як визнання архітектури будівлі, а й як додаткова можливість розповісти про Дніпровський цирк за межами України.
«Дніпровський цирк давно став перлиною міста»
За словами директора, зв'язок цирку з містом добре помітний у реакціях самих дніпрян: глядачі регулярно надсилають до закладу свої фотографії, історії та спогади. На думку Шабатька, саме це показує, наскільки міцно цирк увійшов у життя кількох поколінь містян.
«Дніпровський цирк давно став перлиною міста та його історії. Для багатьох поколінь дніпрян це не просто будівля — це місце, пов'язане з дитячими спогадами, сімейними традиціями та важливими моментами життя. Ми це бачимо з систематичних відгуків глядачів, їх історій, фоторепортажів, які вони залюбки надсилають нам й щиро діляться спогадами. І наше завдання — не лише зберігати цю історію, а й наповнювати її новими подіями, щоб цирк залишався живою частиною Дніпра для наступних поколінь», — розповів Шабатько.
Будівлю відкрили 24 грудня 1980 року. Вона розрахована на 1914 глядачів. Однією з її особливостей є шатрове покриття зі збірних залізобетонних елементів та окремий репетиційний манеж.
За словами директора, попри необхідні ремонти та оновлення інженерної інфраструктури, основний архітектурний образ цирку намагалися зберегти. До початку повномасштабного вторгнення у закладі власними силами та коштом виконали капітальний ремонт фойє, косметичні ремонти глядацької зали й репетиційного манежу, модернізували освітлювальне обладнання головного манежу та впорядкували прилеглу територію. Після початку повномасштабної війни облаштували укриття.
«Ми намагаємося не змінювати головне — архітектурний образ цирку. Будівля зберегла своє первісне об'ємно-просторове рішення, характерний купол і той образ, який створив Павло Нірінберг. Наше завдання — оновлювати те, що необхідно для роботи та безпеки, й зберігати те, що робить Дніпровський цирк особливим та неповторним», — зазначив Віктор Шабатько.
Унікальний проєкт Павла Нірінберга
Історик Максим Кавун вважає Дніпровський цирк нетиповим для радянської циркової архітектури. За його словами, перші радянські цирки споруджували у стилі сталінського ампіру — з масивними колонами та монументальними фасадами.
«Зразком може бути Київський цирк, побудований в 1960 році. Там великі колони, така напівкругла будівля. І потім вже було винайдено інший тип подібних будівель в стилі такого вже брежнівського функціоналізму. Вони нагадують таку кепку з таким підвищеним крилом на даху. Такі будівлі є в Москві, є в Донецьку, в інших містах», — розказав він.
Дніпровський цирк, на думку історика, суттєво відрізняється від цих типових проєктів. Автором його архітектурного рішення був Павло Нірінберг — архітектор, який керував майстернею в інституті «Дніпроцивільпроєкт». Максим Кавун називає серед відомих робіт Нірінберга також Будинок книги, житловий масив «Перемога», дві 28-поверхові башти на ньому, багатоповерхівку «китайську стіну» та реконструкцію кінотеатру «Родіна».
За словами історика, ідея нового цирку з'явилася після того, як у 1977 році велика злива затопила частину прибережних кварталів Дніпра. Після цього кілька кварталів вирішили знести, а на їхньому місці збудувати нову циркову споруду. Як зазначив Максим Кавун, великий вільний простір дозволив архітектору запропонувати нестандартне рішення.
Фахівець описує будівлю як споруду, що нагадує жерло вулкана: центральна частина піднімається вгору, а металеві декоративні елементи створюють додатковий образ.
«Цей проєкт, взагалі, унікальний в Радянському Союзі — аналогів йому немає. Ну і завдяки своїм можливостям цей проєкт було затверджено. Взагалі, Дніпропетровська тодішня архітектурна школа користувалася великою популярністю, і вона мала можливість реалізовувати не суто ідеологічні проєкти, а такі з творчим наповненням», — зазначив історик.
На його думку, важливо й те, що будівля збереглася у значній мірі в автентичному вигляді. Від моменту відкриття вона не зазнала масштабної реконструкції, тому збереглися її характерні металеві та бетонні елементи.
«Ми не хочемо змінити цирк до невпізнання»
Саме збереження архітектурного образу директор називає одним із головних завдань закладу на майбутнє. Віктор Шабатько зазначив, що хотів би бачити Дніпровський цирк через 10–20 років сучасним, безпечним та доступним для всіх, але таким, що збереже своє унікальне архітектурне обличчя.
Серед пріоритетів він називає енергоефективність, оновлення інфраструктури, безбар'єрність, комфорт для глядачів та артистів, а також збереження робочих місць.
«Головне — не змінити цирк до невпізнання, а мудро поєднати збереження його унікальної архітектури із сучасними вимогами та потребами майбутнього. Щоб через 20 років ми могли сказати: ми зберегли спадщину, створену попередніми поколіннями, розвинули її відповідно до вимог часу і передали наступним поколінням живий, сучасний цирк — на знак поваги до всіх, хто своєю працею створював його історію та продовжує творити її сьогодні», — сказав директор.
При цьому в цирку поки не планують робити далекосяжних заяв щодо використання згадки у міжнародному виданні для подальшої роботи. Спочатку там хочуть отримати офіційне підтвердження та побачити книгу повністю.
А поки, за словами Віктора Шабатька, Дніпровський цирк отримав ще один привід нагадати про те, що заклад є невід'ємною частиною культурної спадщини міста та України в цілому.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
