У Дніпрі місцевий житель зафільмував птаха, занесеного до Червоної книги Дніпропетровської області – сича хатнього. Про особливості цього птаха та його спосіб життя Суспільному розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олександр Пономаренко.
Сич хатній належить до ряду совоподібних, каже фахівець. Мешкає птах зазвичай у населених пунктах або поблизу. Ареал його проживання є дуже широким – зустріти сича хатнього можна майже по всій Євразії, розповідає науковець.
На території міста Дніпро наразі проживає близько кількох десятків пар сичів хатніх, зазначає Олександр Пономаренко.
"У Дніпрі він є. На все місто — це близько 50 пар, а, можливо, і більше. Але справа у тому, що його складно зустріти. Для цього потрібно мати натреноване око і усе помічати. Бо цей птах сидить як стовпчик і не рухається", — сказав він.
"Люди перш за все звертають увагу на активних пташок, наприклад дроздів або синиць. А цей птах може сісти в трьох метрах від вас і спокійно сидіти, не рухаючись. І ви просто не будете сприймати його як живий об’єкт", — додає фахівець.
В природних умовах сич хатній гніздиться у норах або на урвищах. У місті ж цей птах зазвичай полюбляє селитися у бетонних отворах або закинутих будівлях, розповідає науковець.
"Цей птах зустрічається у Дніпрі та майже у кожному населеному пункті. Часто він гніздиться на горищах закинутих будівель, у різноманітних трубах, бетонних конструкціях. Біля університетського парку є гаражний кооператив, дахи якого перекриті бетонними плитами з технологічними отворами. І я там його бачив, він там живе", — говорить він.
"Для гніздування йому необхідна труба діаметром близько 100-150 мм, і довжиною близько метра. Якщо він знайде собі таку дірку у будівлі, він цілком може у цій дірці оселитися", — каже фахівець.
Зараз популяція сича хатнього у Дніпропетровській області зменшується. Однією з причин є велика кількість хімічних речовин, які застосовуються у сільському господарстві, — каже біолог.
Андрій Незнаєнко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
