Через руйнування Каховської ГЕС понад рік тому без питної води в кранах залишилися жителі Нікопольського району на Дніпропетровщині. Лише у Марганецькій громаді — це 30 тисяч людей. Для них облаштовували точки розливу, свердловини та підвозили воду із Запоріжжя. У серпні 2023 запустили насосну станцію та почали брати технічну воду з Миколаївського водосховища. Однак вона була солона. А 16 червня цього року місцевим відновили водопостачання після завершення будівництва нового водогону.
Якої якості вода в кранах марганчан зараз та коли вона справді стане питною — у репортажі Суспільного.

Місцева жителька Любов перевіряє, чи є тепер якісь зміни в якості води. Від запуску нового водогону минув тиждень. Рік жінка зі своїм чоловіком носили 10-літровими відрами воду з точки розливу та набирали в ємності дощову для поливу. Про запуск питної води їй повідомила донька.
"Не така вода, як була смердюча. Звичайно, будемо раді. Чи нам носити? Як ви думаєте, мені 83 роки, чоловікові — 83, нам тягатися з цими відрами добре?" — каже жінка.

Поки що значних змін в якості води не помітила й Людмила. Жінка живе на другому поверсі в багатоповерхівці.
"Смердить, звичайно, болотом таким. Чистіша, але не настільки, щоб можна було її вживати в їжу", — вважає вона.

Раніше вода з крану була коричнева, пояснює Людмила. Зараз колір став світліший. Цією водою Людмила лише миється та використовує для побутових потреб. Для пиття в неї майже по всій квартирі стоять наповнені баклажки. Навпроти її будинку є міні очисна станція, звідки жінка і досі приносить воду. З Миколаївського водосховища її не задовольняла.
"Вона була дуже неякісна вода, але все одно користувалися. Змивали унітаз, мили посуд, а потім ополіскували більш чистою водою. Сподіваємося, що щось для нас зроблять", — додає вона.

Що кажуть у водоканалі
До руйнування Каховської ГЕС Марганецький водоканал забезпечував водою три громади. Після запуску насосної станції у Марганці змогли відновити постачання, хоча й технічної, у понад 200 багатоповерхівок, а потім приватному сектору та селам, розповідає головний інженер Андрій Михайлик.

Новий водогін побудували менш ніж за рік. До Марганця проклали дві гілки, загалом це 67 кілометрів. Вода тепер цілодобово, розповідає фахівець, але ще непридатна для пиття.

"Проводиться промивка відстійників, їх в нас шість. Кожен відстійник — десь 2100 метрів кубічних. Споруди повинні бути спочатку вимиті та підготовлені для експлуатації", — пояснив він.
Триватиме це близько двох тижнів, каже Андрій Михайлик. Далі місцевим жителям повідомлять про технологічну зупинку на дві доби, аби завершити роботи. А потім запустять очисні споруди водопроводу та здійснять промивання для дезінфекції. Після цього, розповідає головний інженер, і буде придатна до пиття вода.
Що розповідають на водонасосній станції в Запоріжжі
Початок водогін бере із Запоріжжя. На цій водонасосній станції здійснюється забір води для жителів Дніпропетровської області, розповів регіональний керівник проєкту Євген Вербін.
"Ми зараз подаємо 900 кубів на годину на Марганець і 600 кубів води на Покров. Чотири насоси, якщо їх запустити разом, можуть подати 150 тисяч кубів на добу. Це та потужність, яка сьогодні необхідна забезпечити, ті міста, яка залишилися, після аварії без води", — сказав фахівець.
Керiвник Служби відновлення та розвитку інфраструктури Олександр Коломійцев зазначає, навіть при відключеннях світла міста забезпечать водою завдяки генераторам. Контролюють процес роботи водогону дистанційно — з центрального диспетчерського пункту, що в Запоріжжі.
Олександр Коломійцев додав, що загальна довжина водогону — 170 кілометрів, на його будівництво витратили 18 мільярдів 700 мільйонів гривень.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро