Військовий Юрій — командир підрозділу в 128-й окремій бригаді ТрО Дніпра. Чоловік пішов до військкомату в перший день повномасштабного вторгнення РФ. Спочатку він брав участь в мінуванні мостів та шляхів, аби військові РФ не просунулися далі. З квітня 2022 був в зоні бойових дій. Разом зі штурмовими бригадами рота Юрія закріплювалася на звільнених від російської армії територіях. Суспільному розповів, нині продовжує служити на Донеччині. Каже: знає, що він тут потрібен.
Військовий Юрій розповідає, до військкомату пішов в перший день повномасштабного вторгнення РФ.
"До цього бойового досвіду в мене не було. У 2022 році питання вже не стояло, було ясно, що треба. Спочатку нас поставили охороняти, там були заміновані мости та шляхи. Бо ніхто не знав, чим це закінчиться. Була вірогідність, що не сьогодні, а завтра вони (війська РФ — ред.) просунуться до Дніпра", — зазначив він.
19 квітня 2022 року батальйон Юрія вночі "підняли по тривозі". Чоловік каже, їх відправили у зону бойових дій.
"В той момент ми не розуміли куди. Дуже швидко рухався фронт, війська РФ наступали. Ми потрапили в район на межі Донецької та Запорізької областей. Всім це запам’яталося. Ми були з автоматами Калашникова та виявили, що їздять російські танчики. Але на другий чи третій день нам привезли гранатомети одноразові, імпортні", — зазначає він.
Каже, спершу стояли "в обороні", потім почали просуватися вперед.
"Минулого літа вже за допомогою штурмових бригад йшли. Вони йшли в наступ, ми за ними одразу просувалися та закріплювалися на звільнених територіях", — згадує чоловік.
Каже, перше поранення отримав, коли облаштовував позиції. Тоді почався мінометний обстріл.
"Уламком відрубало два пальці — один пришили, а один не змогли. Ще уламок залишився в стегні й в руці, їх не витягли, сказали, що маленькі. Так вони там і є. Майже два місяці довелося витратити, щоб рука знову почала працювати", — каже він.
Через декілька місяців Юрій повернувся на фронт.
"В лютому було — ми будували бліндаж, таскали колоди і почали стріляти. Від вибуху я якось невдало впав разом з колодою і зламав ногу. Мені поставили металеву пластину в ногу, я ще рік жив з цією пластиною і лише минулої осені її видалили. Місяць чи другий на милицях шкандибав, потім приїхав і служив далі", — каже він.
Восени 2023 року Юрій з двома водіями на автівці заїхали на міну. Чоловік каже, тоді вижив лише він.
"Два хлопці, які були зі мною в автівці, загинули, а я якимось чином залишився живий. Коли виписали зі шпиталю, мені написали 30 днів відпустки на лікування, але я 30 днів не відбув", — розповів Юрій.
Юрій зазначив, працюватиме, доки вистачатиме сил.
"Черствієш, це так. На скільки в мене вистачить зиску та здоров’я — я не знаю. Буду тут", — каже чоловік.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
