Перейти до основного змісту
“Я – руська, але росіян ненавиджу”. Репортаж з прифронтової Грушівки на Криворіжжі

“Я – руська, але росіян ненавиджу”. Репортаж з прифронтової Грушівки на Криворіжжі

Від Грушівки Криворізького району до позицій російських військ, за даними мапи DeepState, близько 16 кілометрів через висохле Каховське водосховище. Звідти по селу регулярно б'ють артилерією та FPV-дронами. Місцеві кажуть, що особливо інтенсивними атаки стали з листопада 2025 року: дрони зависають над дорогами, переслідують автомобілі, а люди, почувши характерний звук, ховаються в будинках, під деревами чи просто лягають на землю.

Нещодавно російський FPV-дрон влучив у цивільний автомобіль із підлітками: 15-річний хлопець загинув, ще двоє — 16 та 17 років — дістали поранення. Це не перша атака на транспорт у районі, кажуть жителі. Через небезпеку водіїв на дорогах стає менше, а деякі перевізники вже відмовляються їхати до села.

Попри це, у Грушівці залишається близько половини довоєнного населення. Люди обробляють городи, доглядають за літніми родичами та намагаються пристосуватися до життя під постійною загрозою. Тут залишаються й діти — вони змалечку знають, як звучить дрон і що потрібно робити, коли він наближається.

Як люди ховаються від російських атак та чому не планують виїжджати — у спецпроєкті «Червона Зона».

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок