Шосту неділю Великого посту, останню перед Великоднем, християни східного обряду називають Вербною, або ж Вхід Господній у Єрусалим. Це велике християнське свято. Про його традиції та обряди Суспільному розповів протоієрей Андрій Марчук, клірик центрального єпархіального храму Православної церкви України в Дніпрі.
Вербна неділя
За словами Андрія Марчука, багатьма мовами світу Вербна неділя називається Пальмовою. Так її прозвали через гілки пальм, які стелили на дорогу під час в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим. Однак в Україні пальми не ростуть, їх замінили на вербу.
"У Вербну неділю після літургії ми освячуємо верби. Це символізує подію, коли за тиждень до Воскресіння Христос в’їхав на осляті в Єрусалим. Його зустрічали діти, які тримали пальмові гілки та вигукували "Осанна в вишніх! Благословен, хто йде в ім’я Господнє!". На ознаку цієї події звершується чин освячення верби", – каже протоієрей.
Андрій Марчук розказав, що з того часу минуло дві тисячі років, і хоч ми не бачимо Христа фізично, ми його відчуваємо у серці. Протоієрей сказав, що Вербною неділею розпочинається Страсний тиждень.
"Вхід Господній у Єрусалим — це свято, яке практично завершує цілий піст, святу Чотиридесятницю. Вже з понеділка, навіть з вечора неділі, й аж до Пасхи ми маємо такий особливий тиждень. Ми звемо його — Страсний тиждень, протягом якого ми молитовно будемо знову і знову переживати певні події з життя Спасителя", – каже священник.
Страсний тиждень
Священник розповів, що кожен день Страсної седмиці символізує події з життя Христа. За словами Андрія Марчука, у Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет. А батькові сказали, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як прообраз зрадженого Христа.
У вівторок віряни згадують, як Христос навчав людей у Єрусалимському храмі.
Велика або Страсна середа – день віддання Ісуса Христа на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія, коли рада первосвященників і книжників вирішила взяти Христа і вбити, розповів протоієрей.
Наголосив, що особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожен з цих днів на службах читаються уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.
У Великий четвер або Чистий четвер, згідно християнських традицій згадується Таємна Вечеря, на якій Христос заснував таїнство Євхаристії — причастя Тіла і Крові Господніх.
Страсна п’ятниця — це найскорботніший день, тому що саме у п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті. Згідно з церковною традицією, у Велику п’ятницю у храмах урочисто виносять з вівтаря плащаницюполотно великого розміру із зображенням Ісуса Христа, що лежить у гробі., яка символізує померлого Христа. Існує звичай тричі обносити плащаницю навколо церкви, після чого покладати у центрі храму. Священник розказав, що цього дня бажано відкласти усі справи.
"Ближче до суботи ми молитовно готуємося до найбільшого свята — Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Це для нас радість. Ми повинні зрозуміти, що Пасха — це Ісус Христос, який за нас страждав, пролив кров на хресті й воскрес, подолавши смерть. Це перемога життя над смертю", – каже Андрій Марчук.
Отець Андрій розказав, найголовніша ціль — прославити в молитві Воскреслого Христа.
"Для нас, християн, самі ці страви не є головними. Вони є лише другорядними. Для нас Пасха — це Христос, який воскрес. Ми всіх запрошуємо на богослужіння, щоб разом прославити Господа Ісуса Христа, який помер і воскрес, — дарував нам життя вічне. Ми маємо разом славити в молитві. А вже їжа це є другорядне явище", – розповів протоієрей.
Автор — Андрій Незнаєнко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
