“Дівчина може бути кардіохірургинею”. Історія парамедикині медичного батальйону “Госпітальєри”

“Дівчина може бути кардіохірургинею”. Історія парамедикині медичного батальйону “Госпітальєри”

Софія на позивний “Вишня” — парамедикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри”. За словами дівчини, вона вісім років працювала кардіохірургинею у Львові. Після повномасштабного вторгнення хотіла приєднатися до лав Збройних сил України. Проте, за її словами, тоді не вдалося переконати чоловіків-військових хірургів залучити її до роботи на позиціях.

Суспільному Софія розповіла про гендерні стереотипи та роботу медика у зоні бойових дій.

Парамедикиня розповіла, що з листопада минулого року в складі добровольчого батальйону “Госпітальєрів” допомагала пораненим на Луганському напрямку. Нині — працює з медиками 128 бригади територіальної оборони в Донецькій області.

“Ми не самостійний підрозділ. Ми допомагаємо ЗСУ. Хлопці тривалий час на позиціях, вони втомлюються. Ми розвантажуємо їх і забираємо частину роботи на себе. З нами постійно тримають зв'язок, аби ми мали можливість при будь-якій нагоді виїхати на виїзд”, — каже Софія.

“Дівчина може бути кардіохірургинею”. Історія парамедикині з Дніпра, яка вступила до медичного батальйону “Госпітальєри”
Софія на позивний “Вишня” — парамедикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри”. Фото: Суспільне Дніпро

Жінка розповіла, що в “Госпітальєрах” пройшла не лише медичну підготовку, а й фізичну. Пояснила, що вчили як правильно евакуювати поранених з позицій.

“Я була в Серебрянському лісі та на Донецькому напрямку. Стріляти я вмію, але зброю не беру з собою, не вважаю, що вона мені потрібна”, — каже парамедикиня.

Софія розповіла, що обстріли на позиціях річ звична. Згадала свою першу евакуацію.

“Найголовніше зібрати себе в руки і розуміти, що ти маєш зробити максимум. Важливо не перебільшувати своїх можливостей. Варто розуміти, що ти тут не цивільний хірург, а ти фактично військова людина”, — каже Софія.

За словами парамедикині, критичних ситуацій у неї поки не було, але без труднощів не обійшлося.

“Складність була в доведенні того що, маленька дівчина може бути кардіохірургом серед чоловіків, але якщо ти працюєш, даєш результат — то потім тобі довіряють”, — пояснює жінка.

Софія розповіла, що навчалась у львівському медичному університеті імені Данила Галицького. Працювала в реанімації.

“У мене немає лікарів в сім'ї, але я завжди хотіла допомагати людям”, — говорить Софія.

“Дівчина може бути кардіохірургинею”. Історія парамедикині з Дніпра, яка вступила до медичного батальйону “Госпітальєри”
Парамедикиня Софія в операційній. Фото з особистого архіву Софії

Жінка каже, своє майбутнє бачить лише в Україні.

“Я хочу жити в Україні, спілкуватися українською мовою. Треба мати розуміння, що якщо паде фронт і не буде хлопців — не буде де будувати кар'єру. Я так не хочу. Не хочу шукати запасний план. Я хочу жити тут”, — каже Софія.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок