Художній музей у Дніпрі двічі зазнав пошкоджень внаслідок атак російської армії: у вересні 2025 року та у квітні 2026-го. Після останнього удару у будівлі вилетіли усі вікна, суттєво пошкодило дах. Та що першого, що другого разу, за словами заступника директорки музею з наукової роботи Сергія Несмачного, на відновлення роботи знадобилося близько місяця. Нині заклад приймає відвідувачів, експонує виставки, а паралельно з цим у ньому вставляють нові вікна.
Про те, як триває процес відновлення, приватного благодійника, теперішні експозиції та подальші плани — керівництво музею розповіло Суспільному.
Сергій Несмачний зазначив: пошкоджень самої будівлі внаслідок атак РФ не було, проте після другого удару не залишилося жодного вікна.

«Понівечена покрівля даху, яку ми тільки відремонтували наприкінці 2025 року після попередньої атаки. Виник цілий комплекс проблем. Досить швидко ми відновили свою публічну діяльність і почали разом з міською владою будувати план, як відновити вже саму будівлю. Дуже круто, що після другого разу у нас з'явився благодійник — спізасновник компанії Work.ua Артур Міхно, який взяв на себе дуже коштовну частину робіт — встановлення вікон», — розповів він.

Заступник директорки музею додав: була пророблена велика робота — в архівах шукали фото, який вигляд мав музей раніше, адже у 1974 році він пережив пожежу і в 1978 році у нього з'явилися вікна, які «стояли» до недавнього часу.
«Автентичні вікна, очевидно, мали трошки інший вигляд, адже будівля музею належить до епохи модерн, орієнтовно 1910-1911 років. Тому ми віднайшли найбільш старі фотографії 1950-1960-их років і, орієнтуючись на той профіль вікон, підрядники та архітектори розробили проєкт, який найбільше відповідає тим архівним матеріалам, які ми зараз маємо на руках. І зараз встановлюють не тимчасові, а постійні вікна», — сказав Сергій Несмачний.

Директорка музею Людмила Шатіро додала: загалом вилетіло 96 вікон, вже встановлено 26 нових на третьому поверсі та 12 — на цокольному.

«Ми й мріяти не могли про дерев'яні вікна, тим більше постійні! Ми були приємно здивовані та збентежені... Роботи ведуться поетапно, поступово. Ми узгоджували з нашими благодійниками графік, аби музей продовжував працювати. Тобто один зал ми зачиняємо, там встановлюють вікна, а в інших — експонуються виставки. І для відвідувачів триває звична робота музею, тобто ми не зачиняємося повністю, лише окремі зали», — сказала вона.

За її словами, збитки, які музей зазнав внаслідок російських атак, становлять мільйони гривень. Лише заміна дерев'яних вікон коштує 13 мільйонів.
«Після відновлення вікон ми чекаємо на ремонт даху, ще пошкодило металеві двері. Це все ще приблизно 4 мільйони гривень, які, сподіваємося, виділить міська влада, адже ми пам'ятка культури місцевого значення», — додала Людмила Шатіро.

Нині, як зазначив Сергій Несмачний, музей приймає відвідувачів з середи по неділю. Цінні експонати музею, розповів він, були демонтовані ще у перші дні повномасштабного вторгнення, але іноді проводять одноденні виставки експонатів з фондової колекції.
«Ми щось можемо показати на один день: зранку виставили, ввечері — прибрали. Був лише один виняток, коли влітку для підтримки одного з наших проєктів для цифровізації ми на два тижні виставили приблизно 40 робіт Миколи Глущенка. Ми дуже скучили за таким, хотіли і себе розрадити, і глядачів», — додав заступник директорки.

Зараз на другому поверсі музею, говорить Сергій Несмачний, задіяні дві експозиційні зали: в одній з них — виставка подарунків до 110-річчя музею від митців з усієї України, невелика частина на вибір екскурсоводів. В іншій — шість тактильних копій творів з колекції музею різних епох та жанрів, які в подальшому планують інтегрувати в основну експозицію.

«Можна прослухати аудіоінформацію про картину або музичну транскрипцію, як композитор бачить цю роботу. Це проєкт "Мистецтво за межами зору", який ми реалізували торік. Ми намагалися зробити доступними твори, які розраховані на сприйняття зором, для тих, хто має порушення», — сказав він.

Також триває робота над цифровізацією творів з колекції музею.
«Вже відцифрували 100 робіт, зроблено віртуальну галерею. Це 11 віртуальних залів, які можна відвідати на сайті музею. Можна буде віртуально мандрувати залами, подивитися картини, збільшити їх, ознайомитися з інформацією про них. Перший проєкт присвячений роботам Микола Глущенка, ми записали до нього ще й чотири відеоісторії. А другий проєкт, присвячений художнику-символісту Михайлу Сапожникову. Це все буде у загальному доступі», — розповів Сергій Несмачний.

До того ж, за його словами, на час тривог в укритті музею також можна з користю провести час: там також розміщена частина експонатів. На майбутнє розглядають формати тимчасових виставок в укритті.

Худмузей також виступив своєрідною базою, де студенти мистецьких коледжів і вишів сортували уламки вітражів залу органної музики, який пошкодило у червні 2026 року.
«Вони працювали трохи більше ніж два тижні: розкладали фрагменти, сортували. Ми надали їм укриття, умови для праці. Тепер ці фрагменти відсортовані і перебувають на зберіганні. Але щодо подальшої їхньої долі, то поки нема розуміння: чи будуть вони відтворені, чи використані в інших роботах», — сказала Людмила Шатіро.
Директорка зазначила: попри все, що випало на долю музею, зберігають оптимізм, набираються терпіння, проводять ремонт і планують свою роботу далі.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

