У центрі Дніпра пройшла акція з вшанування пам’яті жертв Голодоморів. Пластуни розповідали історії очевидців, запалювали свічки та куштували страви, які їли українці, аби вижити у 1932-33 роках. Також збирали кошти на допомогу українській армії.
Четвертокласник Олександр Косимчук приготував пляцки з бурякового лушпиння.
"Як люди це їли, це ж абсолютно неїстівна їжа. Але я розумію те, що це їли для того, щоб вижити, щоб не померти з голоду", – сказав учасник акції.
Скуштувати страви тих часів прийшов дніпрянин Вітольд. У його сім'ї від Голодомору загинули родичі по дідовій лінії. Каже, не може знайти їхні імена в архівах, бо радянська влада їх знищила. Аби зрозуміти, чим харчувалися люди у ті часи, на заході вирішив спробувати оладок з макухиПеремелене насіння соняшника з лушпайками..
"На смак це як дуже черствий темний хліб без солі, і це дуже сильно відчувається. І тут дуже віддає смаком тирси та дерева. Це дуже важко їсти без води, воно майже і не жується", – поділився чоловік.
Також серед страв, які приготували організатори заходу, були суп з качанів кукурудзи, оладки з соломи, очисток картоплі, моркви й буряка.
86-річний Анатолій Горбань пережив Голодомор 1946-1947 років. За його словами, тоді у їжу додавали терен, бур’яни, жолуді та хробаків.
"Ходили обмінювали весь одяг, аби виміняти бодай щось! Запитую “А скільки вам платять на трудодні?”, у відповідь — “11 грамів пшениці!”. Тобто не вкрадеш — ти помер", — розповів Анатолій Горбань.
Під час акції роздавали по п'ять колосків пшениці – символ пам’яті жертв штучного голоду на території України, спричиненого радянською владою, розказала організаторка заходу Ольга Подгорнова.
"Всі знають про цей сумнівний закон про п'ять колосків. Не можна було з поля, навіть перемерзле жито, пшеницю, збирати й за п'ять колосків могли просто на місці розстріляти, а сім’ю вислати в концтабори", – сказала вона.
Наприкінці акції містяни запалили свічки та вшанували загиблих від Голодоморів хвилиною мовчання.
Авторка Олеся Приходько.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
