Обряд приготування "зливаної каші" поповнив перелік нематеріальної культурної спадщини України. Ця страва традиційна для селища Карнаухівка на Дніпропетровщині й тісно пов’язана з історією селища від часу заснування його козаком Семеном Карнаухом у 1737 році.
Рецепти приготування передавали з покоління в покоління, розповіла Суспільному жителька селища Тамара Морозенко.
"У нас при в'їзді сидить козак, посередині у нього казан з цією кашею, він зустрічає гостей. Тут жили козаки і варили цю кашу. Люди, які тут жили, потихеньку видивилися, випитали і почали на кожному кутку теж варити цю кашу. Визначеного рецепту немає, тому що зносили для її приготування у кого що було", — каже жінка.
Аби приготувати "зливану кашу", Тамара готує дрова для багаття, казан на 75 літрів і стародавню копистку. Для засмажки використовує сковорідку, яка передавалася від прабабусі бабусі й далі.
"Я варю кашу зі своїх інгредієнтів. Воду наливаємо, картошечки добавляємо туди, вона кипить. Потім робимо хорошу засмажку: багато цибулі, сало витоплюєм, шкварки робимо, м'яско шматочками ріжемо туди. Додаємо наприкінці, якщо є, тушкованочки для аромату. В кінці маслечко вершкове кидаємо. Каша має варитися з добротою, з любов'ю. Вона повинна тільки так от "пух-пух", не повинна телесуваться, як буває от що кипить, коли вариться", — розповідає господиня.
Вона додає: "зливана" не лише тому, що зносили, "зливали" в кого що є: той сальце, той шкварки. А ще й тому, що "зливалася" від душі, від усіх людей в купу.
Місцева жителька Алла Сорокіна, що приготування "зливаної каші" перейняла від своєї матері.
"Вони з подругами завжди сходилися і готували кашу, а ми були діти і все заглядали. Вони готували і привчили нас до цього. Нас каша зріднила всю Карнаухівку, до нас люди приїжджають з задоволенням", — говорить вона.
Тамара Морозенко каже: рецепт каші передається наступним поколінням. Старші жителі навчають молодь, аби колись скуштувати "зливану кашу" від неї.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
