Міністерство культури та інформаційної політики додало три нові пункти до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це йдеться в наказі за 26 липня.
Нематеріальну спадщину поповнили:
- буковинський урочистий вінок з ковилою (Чернівецька область);
- обряд приготування зливаної каші (Дніпропетровська область);
- технологія приготування обрядового напою "Варена" в селі Боромля на Сумщині.
Тепер, відповідно до сталої процедури Мінкульту, територіальні громади мають подати у відомство плани охорони елементів. До розробки планів мають залучити громадськість.
Що таке буковинський вінок з ковилою?
Це вид дівочого головного убору деяких рівнинних сіл Буковини. Його використовують як святковий та весільний головний убір. Це спеціальна бісерна коронка чи циліндр, до яких для декору кріпляться пучки ковили (це така трав'яниста рослина). Парубкам на весілля кріплять пучок фарбованої ковили на капелюх, у нареченої ковила обов’язково нефарбована.
Вінок є важливим складником весільного обряду у чотирьох селах Чернівецької області: Рідківці, Топорівці, Магала та Чорнівка. У селах Рідківці та Топорівці, окрім власне весілля, вінок одягають ще й на сучасні свята, зокрема на День села. Історично в такому уборі дружки та наречена ходили запрошувати на весілля.
Як пише Міністерство культури, прародичем головного убору є «вінок з султанами» (Казахстан), а також вінки з ковилою дівчат-лазарок Софійського повіту (Болгарія). Споріднені — ключівський вінок з гусячого пір′я, покутський та полтавський вінки з пір'ям павича.
Про зливану кашу
Це обрядова пшоняна каша, яку варять на Дніпропетровщині, зокрема в смт Карнаухівка. Також в області поширене свято "зливаної каші" — на колишніх землях Запорізької Січі в Карнаухівці, Романковому, Тритузному, що поблизу Кам'янського, та в самому Кам’янському.
"Цю традицію трактують як таку, що пов’язана з початком збирання цілющих трав. Але я, як науковиця, пов’язала б цю традицію з культом родючості та єдності громади", — розповідала "Радіо Свободі" історикиня Наталя Буланова.
Назву "зливана" страва отримала, бо в давнину її готували всією громадою з доступних продуктів, відзначаючи завершення польових робіт у травні. Така каша, за повір’ями, відновлює сили. На свята її досі готують у стародавньому п’ятивідерному казані.
Напій "Варена" із села Боромля
Його готують щороку на Проводи, або Радоницю (сьомий день після Великодня), коли збираються на кладовищах поминати рідних. Напій роблять із сушених ягід вишень і смородини з додаванням меду, м’яти та червоного перцю. Вживають охолодженим.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
