"Хаотичні велодоріжки у Дніпрі збираємо у єдиний пазл", – так пояснює свою роботу Руслан Ширінов. Він проєктує шляхи для велосипедів, самокатів та іншого малого транспорту. Усього в місті було 10 кілометрів велоінфраструктури. Цьогоріч додається понад 8 кілометрів нової. Щоб її прокласти, розповідає Руслан, він "не вигадує велосипед", а переймає закордонний досвід і продовжує ідеї урбаніста Юрія Лозовенка, який проєктував перші у Дніпрі велодоріжки.
В ексклюзивному інтерв'ю Суспільному Руслан Ширінов показав, які і де з'явилися нові велоділянки, та поділився, чому він щасливий.
— Велокільце на проспекті Петра Калнишевського в Дніпрі з'явилося місяць тому. Руслане, яка була необхідність у ньому?
— Перехрестя було незручним, аварійним, некомфортним для всіх і насамперед для велосипедистів та пішоходів. Ми його обговорили з профільними спеціалістами, які займаються організацією дорожнього руху, порадилися і вирішили, що поки що тимчасове тактичне рішення саме у фарбі, яке можна змінити влаштовуємо. І десь рік будемо дивитися, як воно працює. Якщо все добре, то масштабуватимемо.
— А ось проспект Миру. Що це за відтинок дороги і чому він там закінчується? Ми бачимо знак, що перекреслений велосипед.
— Про це — трішки передісторії. Тут мають з'явитися велодоріжки і ось це — маленький пазлик майбутньої велодоріжки, яка буде вздовж Донецького шосе і яка буде на проспекті Миру. І, власне, зараз ця доріжка нізвідки в нікуди, але велосмуга — це тимчасове рішення, про яке я казав. Тому ми тут одночасно бачимо і заділ на майбутнє у вигляді нормальної асфальтної велодоріжки і у фарбі велосмугу.
Звикаємо до того, що велорух буде чітко позначений або фарбою, або фізично асфальтними якісними доріжками.
— А тут можна окремо від пішохідної зони їхати велосипедом біля будинків?
— Так, це дуже зручно. Це приклад, коли дворовий квартальний проїзд поєднується з велодоріжкою.
Ідея в тому, що дворові велопроїзди — біля під'їздів і людина, коли виносить велосипед, то якось має потрапити на велодоріжку або на велосмугу. І якраз от цими проїздами і можуть користуватися велосипедисти і самокатисти.
Ми перейняли цей досвід з Амстердама — коли ось такі проїзди поєднуються з велодоріжками.
— Ми з вами щойно бачили, що виїзд із цього дворового велопроїзду перекривала автівка. Як можна це усунути?
— На це складно вплинути. Хіба що ставити стовпчики, фізично обмежувати, але хотілося, щоб все ж таки самі люди поважали одне одного. Шкрябати машину не можна, це кримінал вже. Треба якось доносити до людей, говорити з ними або — "цегла" (дорожній знак "В'їзд заборонено" — ред.).
— На бульварі Слави реконструкція ще триває. Що тут було до оновлення і що буде по завершенню?
— Тут є дві розкішні двосторонні велодоріжки в асфальті й тротуар, ми окремо над ним попрацювали, над його інклюзивністю. А що тут було – тут був старий радянський асфальт і жодної інфраструктури, жодної інклюзивності. Ми вивчили простір і побачили, що тут є місце і для широкого тротуару, і для широкої велодоріжки двосторонньої з обох боків вулиці, щоб людям було зручніше користуватися.
І це все вже на фінальному етапі реалізації. Що залишилося для того, щоб ця зона стала законною, – це розробити схему організації дорожнього руху і погодити її з поліцією. Тому тут згодом з'являться знаки і розмітка з велопіктограмами і велопереїзди.
І так невеличкий спойлер — можливо, навіть з'явиться наступного року перший у Дніпрі велосвітлофор на перетині проспекту Героїв і Набережної Перемоги. Але це поки що ще не точно, бо не факт, що можна це купити під час війни.
Я щасливий, що стою зараз ногами і щойно проїхався на велодоріжці. По-перше, бо я її проєктував; по-друге, що вона з'явилася взагалі в Дніпрі. Дуже цьому радий і хочу, щоб містяни оцінили ці рішення гідним чином і використовували їх у повсякденному житті.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
