Російська армія вранці 13 жовтня атакувала КАБами Дніпро. Через удари пошкоджені вікна у кількох багатоповерхівках, автівки, а також обʼєкт транспортної інфраструктури. Поранений 64-річний чоловік. У прокуратурі Дніпропетровщини Суспільному повідомили, що вилучені уламки направили на експертизу для встановлення конкретного виду та модифікації озброєння.
Оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков припускає, що до Дніпра могли долетіти різні модифікації керованих авіабомб. Зокрема, «Гром-1», який вже скеровували на місто торік, «Гром-2», УМПБУніфікований міжвидовий планерувальний боєприпас.-Д-30 або УМПБУніфікований міжвидовий планерувальний боєприпас.-5Р.
Вадим Кушніков зазначає, що є низка модифікацій керованих авіаційних бомб, які використовує РФ.
«Це і УМПБ-Д-30, яка має можливість доставляти свій смертоносний вантаж, а саме це фугасна авіаційна бомба калібром 250 кг, на дальність понад 150 кілометрів. А також, з останніх розробок, це новітня модифікація УМПБ-5Р, яка теж має реактивний рушій і на сьогоднішній момент, з даних відкритих джерел, має дальність пуску від 100 до 180 кілометрів», — розповів він.
За даними Головного управління розвідки, Росія планує й надалі вдосконалювати ці боєприпаси. Зокрема, дальність їхнього застосування можуть збільшити до 400 кілометрів, зазначив Кушніков.
За словами експерта, УМПБ-5Р поєднує аеродинамічний модуль планування та реактивний двигун. Це дає змогу збільшити дальність польоту. Основним носієм таких боєприпасів є бомбардувальник Су-34.
«Що стосується його принципу, він дуже схожий з сучасними реактивними дронами. Тобто це реактивний рушій, який дає доволі високу середню швидкість на рівні до 400 кілометрів на годину. І в поєднанні з захищеними антенами супутникової навігації, CRP-антенами сімейства Комєта, 12 або 16-канальними, це Комєта-М12 та Комєта-М16 відповідно», — сказав він.
Яку авіабомбу могли застосувати проти Дніпра
Чи саме УМПБ-5Р застосовували під час атаки на Дніпро, достеменно сказати не можна, розповів Кушніков. Остаточно встановити тип боєприпасу можна після дослідження його уламків.
«Звісно, бути на 100% впевненими ми можемо лише після того, як наші органи вивчать рештки, уламки даного засобу. Проте ми не можемо виключати і повторення застосування "Гром-1" чи "Гром-2", проте той темп використання "Гром-1", "Гром-2" — він був досить спорадичний, і, відповідно, якогось подальшого розвитку чи масштабування поки що ми не бачимо. Тож, це може бути скоріш за все саме УМПБ-5Р, як засіб, які росіяни обрали для того, щоб вивести його на серійне виробництво і, відповідно, масштабувати», — каже він.
Однією з особливостей УМПБ-5Р є бойова частина. За словами експерта, вона потужніша, ніж у «Гром-1» і «Гром-2».
«Бойова частина тут, у даному випадку, з УМПБ-5Р, вона більш могутня. Гром-1, Гром-2 — він має значно менші показники щодо бойової частини. З цих модифікацій — УМПБ-5Р має найбільш могутню бойову частину, якщо ми кажемо про її масу у порівнянні з тим аналогом, який теж розроблявся і використовувався проти України. Були повідомлення про використання разом з цією конфігурацією фугасно-авіаційної бомби калібром 500 кілограм», — зазначив він.
Як можна протидіяти УМПБ-5Р
Водночас російські авіабомби можуть виявляти з допомогою засобів, які мають на озброєнні радіотехнічні війська, а перехоплювати — зенітно-ракетні комплекси.
«Що стосується перехоплення, то це так само є відносно нескладною ціллю для зенітно-ракетних комплексів і подібна практика перехоплення вони теж існує. Проте питання щодо вартості перехоплення, якщо ми кажемо про використання класичних зенітно-ракетних комплексів, то мова йде про, по-перше, дефіцит саме ракет перехоплювачів, по-друге, їхню дороговартісність. А загалом, цей тип боєприпасу він може бути успішно перехоплений», — зазначив Вадим Кушніков.
За його словами, складнішою стає і протидія засобами радіоелектронної боротьби. Якщо раніше російські боєприпаси використовували антени з меншою кількістю каналів, то тепер застосовуються 12- та 16-канальні системи, більш стійкі до впливу РЕБ.
«Ворог почав використовувати 12-ти та 16-ти канальні антени, які мають значно більшу стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. І тут питання до наших виробників та розробників, які працюють у галузі засобів радіоелектронної боротьби, щодо модернізації наявних або створення принципово нових рішень, які б могли в подібний спосіб мінімізувати небезпеку боку подібних засобів ураження, які ворог застосовує проти, в тому числі, цивільного населення», — сказав він.
Чи може РФ масштабувати виробництво авіабомб
Попри потужнішу бойову частину, зазначає Кушніков з посиланням на дані розвідки, РФ більше зосереджена на виробництві реактивних дронів. Бо, за його словами, за допомогою зв'язку або ж ретрансляторів ними можна керувати під час польоту.
«Дійсно ці засоби є надзвичайно могутніми, якщо ми порівнюємо масу бойової частини реактивних ударних дронів, а також УМПБ-5Р, то тут ми бачимо чи не у 5 разів більшу бойову частину. Але попри це все, ворог більше акцентує увагу на виробництві реактивних дронів, аніж на виробництво подібних засобів. Але навіть цифра в 500 таких засобів на рік за 2025 рік, дає нам розуміння, що ворог так само намагається виготовляти дуже різні засоби повітряного нападу для вирішення конкретних задач по знищенню тієї чи іншої цілі», — зазначив він.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
