Художниця по металу та ювелірка з Дніпра Ірина Губанова стала учасницею Milano Jewelry Week 2026, який завершився наприкінці жовтня, та отримала міжнародну відзнаку Artistar Jewels Network Award за свою прикрасу під назвою «Дуалізм. Рівнодення».
Як розповіла мисткиня Суспільному, запрошення на виставку в Мілан спочатку сприйняла за жарт, адже персональних виставок в Україні вона не проводила.
«Мені в Інстаграм надійшов лист, в якому запрошували на виставку в Італію. Я спочатку подумала, що це бот. Потім зайшла на сторінку, побачила, що вона працююча, і відповіла. Почалося листування електронною поштою. Коли я надіслала 10 своїх робіт-прикрас, вони самі відібрали з них чотири кулони, які хочуть бачити на виставці: "Дуалізм. Рівнодення", "Life Defiant", "Мотанка. До бою!" та "The One Essence», — сказала Ірина.
За її словами, на виставку було запрошено авторів з близько 40 країн світу, у тому числі п'ятьох з України. За прикрасу «Дуалізм. Рівнодення» ювелірка отримала відзнаку і пропозицію до співпраці.
«Нагорода від галереї дає можливість співпрацювати. Я вже отримала пропозицію від представників з Осло. Вони люблять, щоб робота була оригінальна, самобутня, як у мене, щоб можна було лише в галереї придбати прикрасу. Мій кулон "Дуалізм. Рівнодення" про рівновагу. В основі — форма розрізаного яблука, всередині поєднуються різні образи. У "Рівноденні" це кіт і кішка, сонце і місяць. Я хотіла не протиставляти їх, а показати, що одне стає видимим завдяки іншому. "Рівнодення" — це баланс між протилежностями, коли жодна зі сторін не існує сама по собі. І межа між ними не така очевидна, як здається», — додала Ірина.
Вона зазначила: у своїх роботах поєднує метал, дорогоцінне каміння, емаль і природні матеріали, застосовуючи такі техніки, як лиття за виплавлюваними моделями та гальванопластику. Робота над однієї прикрасою триває від кількох тижнів до місяця.
«У прикрасах часто використовую мікроскульптури, тобто я з мікроскульптури роблю кулон, брошку, каблучку, щоб її можна було вдягати. Роблю, переробляю. Задум мій авторський, у мене немає наставника. Загалом починаючи з 2014 року у мене до 50 робіт. Я взагалі не дуже багато роблю, бо не маю якогось підприємства, сама собі працюю. Це моє захоплення і робота», — розповіла ювелірка.
Мати Ірини також виготовляє прикраси, дідусь був художником. Вона сама з дитинства любила ліпити, проте здобула економічну освіту і кілька років працювала бухгалтером.. Згодом повернулась до роботи з металом. А нині, у 39 років, вступила до Харківської академії дизайну та мистецтв.
«Я почала займатися тим, що мені подобається. Але я була самоучкою. Тепер навчаюся в Харківській академії. Хочу рости творчо, а для цього потрібно ще дізнатися багато і вчитися. Мене підтримує уся родина. Мої роботи вже носять за кордоном і в Україні. Наприклад, вони є в Олексія Вертинського та Ольги Сумської», — додала мисткиня.
Ірина також розповіла, що народилась в Естонії, згодом жила в Харкові, а у 2000 році переїхала до Дніпра. Її роботи увійшли до філателістичного випуску «Укрпошти», створеного у співпраці зі Скарбницею Національного музею історії України.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
