Перейти до основного змісту
«Приємно, що мої вироби доставляють людям радість» — жителька Кривого Рогу, яка після протезування в'яже капібар

«Приємно, що мої вироби доставляють людям радість» — жителька Кривого Рогу, яка після протезування в'яже капібар

В'язання, капібари, Кривий Ріг, Ірина Наконечна, Supernumans
Ірина Наконечна зі зв'язаною нею капібарою. Особистий архів

Ірина Наконечна з Кривого Рогу вижила після ракетного удару по місту 5 березня 2025 року. Її чоловік загинув, а сама жінка втратила ногу. Під час очікування протезування вона почала в'язати. Нині виконує замовлення від Superhumans — в'яже сувенірну продукцію у вигляді тварин капібар.

Про те, як віднайшла себе у забутому хобі — Ірина розповіла в етері Українського радіо.

Вона пригадала день ракетного удару. Говорить: ввечері вийшли з чоловіком прогулятися, коли стався вибух.

«Приємно, що мої вироби доставляють людям радість» — жителька Кривого Рогу, яка після протезування в'яже капібар
Процес в'язання капібари. Особистий архів

«Це було десь пів на одинадцяту вечора. Не знаю чому, нам просто захотілося прогулятися. Ми приходили повз готель, в який влучила ракета, опинилися метрів за 30 від вибуху. Нас госпіталізували. Ми з чоловіком були у різних лікарнях. Чоловік помер після операції, не переніс це все. Я втратила ногу, дістала поранення лівочго плеча, мені зробили багато операцій, протягом місяця десь 10. Було дуже важко, дві операції на тиждень, коли ти лише відходиш від наркозу і в тебе знову операція», — розповіла Ірина.

Потім, за її словами, була очікування протезування й протезування у центрі Superhumans. Саме там жінка згадала про своє давнє захоплення — в'язання.

«Приємно, що мої вироби доставляють людям радість» — жителька Кривого Рогу, яка після протезування в'яже капібар
Ірина під час перебування в центрі Superhumans. Особистий архів

«Мені треба було чимось зайняти мою голову і мої руки, треба було щось робити, коли я очікувала протезування. У мене було дуже багато вільного часу, і постійно ці думки в голові, треба було їх чимось замінити. Я згадала, чим я займалася раніше, і спробувала в'язати під час протезування в Superhumans. Замовила пряжу і гачок, спробувала в'язати сумку. У мене вийшло. Потім з'явилася друга, третя», — розповіла вона.

Нині Ірина виконує замовлення від Superhumans: в'яже сувенірну продукцію — капібар.

«Капібари — це символ Superhumans. Не можу передати, наскільки мені приємно, що мої вироби доставляють людям радість.Також в'яжу килими з головою овечки. Вони є і в Данії, і в Польщі, і в Австрії, і в Німеччині», — сказала жінка.

«Приємно, що мої вироби доставляють людям радість» — жителька Кривого Рогу, яка після протезування в'яже капібар
Килим з головою овечки. Особистий архів

За її словами, в'язання для неї — стовідсоткова терапія. Тим, хто вижив після атак РФ і втратив рідних, вона радить знайти те заняття, яке приноситиме задоволення.

«Я хочу, щоб мої вироби людям приносили радість, щоб їм хотілося користуватися моїми виробами... Не опускати руки. Життя прекрасне. Якби ще закінчилась війна, то було б ще гарніше. Дуже важливо знайти себе у чомусь, чому можна себе віддати, якесь хобі, якийсь бізнес, щось робити для людей», — зазначила вона.

Що відомо про ракетну атаку на Кривий Ріг 5 березня 2025 року

Ввечері 5 березня війська РФ вдарили ракетою по готелю у Кривому Розі, сталась пожежа. Внаслідок атаки загинули шестеро людей, понад 30 — дістали поранення.

Понівечені щонайменше 14 багатоквартирних будинків, пошта, майже два десятки авто, заклад культури, магазини.

Авторка Світлана Угнівенко

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок