4 вересня 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 1092. Документ визначає умови роботи підприємств під час оголошення жовтого рівня повітряної загрози. Для закладів, які не мають укриття, передбачили тримісячний перехідний період. У цей час вони можуть продовжувати роботу за погодженням із трудовим колективом. Після завершення перехідного періоду працювати під час повітряної тривоги можна буде лише за наявності облаштованого безпечного приміщення.
Облаштувати укриття підприємці мають до 4 грудня 2026 року. Водночас згідно з документом, будувати окреме укриття необов'язково. Бізнес може користуватися вже облаштованим безпечним простором, якщо він розташований поблизу, має вільні місця та відповідає встановленим технічним вимогам.
Тетяна Морозова — власниця кондитерського бізнесу з Дніпра. У неї зареєстровані двоє найманих працівників. Жінка розповіла, що знайти відповідне укриття поблизу закладу складно, а будувати його з нуля — дорого.
«Вимоги до укриття досить суворі. Звичайно, найпростіше рішення — придбати готове укриття, але його вартість обчислюється мільйонами гривень. Якщо зводити укриття, то йдеться про сотні тисяч гривень. Окрім самого будівництва, ще хтось має скласти для мене проєкт, а міськрада — його затвердити. Часу на це дуже мало, а грошей потрібно чимало. Наразі — це непідйомні кошти, особливо з огляду на значний відтік людей із нашої прифронтової області та міста», — каже власниця бізнесу.
За словами Тетяни Морозової, вона вважає таке рішення нелогічним.
«Я не дуже розумію, чому держава вирішила перекласти свою відповідальність за безпеку громадян на малий бізнес. Якщо взяти майстрів манікюру, перукарів, то для них це просто якісь неможливі норми. Я вважаю, що коли ви розробляєте законопроєкт, то перше, про що маєте подбати, — це питання, як його фактично можна реалізувати. Цей законопроєкт взагалі не може існувати в Україні на сьогодні», — каже Тетяна.
На думку підприємниці, подібні рішення не стільки дбають про безпеку клієнтів, скільки створюють додаткові труднощі для малого бізнесу.
«Я плюсів у цьому взагалі ніяких не бачу. Здається, що вони вирішили закрити еру малого бізнесу в Україні одним наказом. Усім зрозуміло, що таким чином малий бізнес почне закриватися. Уже сьогодні в соцмережах ми бачимо настрої підприємців. Звучать заклики просто наступного місяця не платити податки. Один місяць малий бізнес не заплатить податки, і я впевнена, що це буде суттєво для держави. Так, ми не великий і навіть не середній бізнес, але я впевнена, що ми приносимо в державу не такий уже й малий відсоток доходів», — додає жінка.
Нині вже підготовлено рекомендації щодо облаштування безпечного простору для підприємців.
У документі зазначено, що безпечний простір, який підприємці мають облаштувати для своїх працівників і клієнтів, повинен захищати людей від ураження вибуховою хвилею та уламками. Водночас такі укриття не розраховані на захист від прямих влучань.
За словами представників ДСНС, облаштування безпечного простору —відповідальність власника приміщення.
«Рекомендовано, щоб безпечний простір був відокремлений від зовнішнього середовища не менш ніж двома стінами. Перевагу доцільно надавати підвальним і цокольним приміщенням, огороджувальні конструкції яких є більш стійкими. Також можна використовувати приміщення із залізобетонними конструкціями монолітного перекриття. Товщина такого перекриття повинна становити не менш як 300 мм, із трьома сітками армування діаметром не менш як 16 мм, розташованими на відстані не більш як 150 мм одна від одної. Товщина захисного шару перекриття має становити не менш як 30 мм», — йдеться в методичних рекомендаціях.
Ознайомитися з повним переліком вимог і рекомендацій щодо облаштування безпечного простору можна на офіційному сайті ДСНС.
Підприємці зареєстрували на офіційному порталі петицію до президента України. Вони закликають переглянути вимоги до укриттів для малого бізнесу.
Суть петиції:
- Переглянути положення постанови № 1092 у частині вимог до малого та мікробізнесу, передбачивши диференційований підхід залежно від площі приміщення, кількості працівників і відвідувачів, поверху та конструктивних особливостей будівлі.
- Продовжити перехідний період для виконання вимог.
- Розробити чіткі та єдині для всієї країни технічні критерії облаштування безпечного простору, щоб підприємці розуміли, які саме роботи необхідно виконати, скільки це може коштувати та які вимоги є обов'язковими.
- Запровадити державну або місцеву фінансову підтримку малого бізнесу для облаштування безпечних просторів.
- Передбачити особливий порядок застосування вимог до орендованих приміщень, у яких підприємці не можуть самостійно здійснювати капітальні зміни без згоди власника будівлі.
- Не застосовувати санкції до малого бізнесу за невиконання вимог у випадках, коли їх виконання об'єктивно неможливе.
- Провести відкриті консультації з представниками малого бізнесу.
Наразі петиція зібрала понад 17 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних. За словами Тетяни Морозової, підписати її мають не лише власники бізнесу, а й усі небайдужі.
«Хтось подивився і пропустив, не підписав. Але варто пам'ятати, що це торкнеться кожного. Завтра ви прийдете і навіть не зможете в кав'ярні придбати собі каву. Я читала, що вже зараз відомо: на зимовий період лише в Києві закривається 30 відсотків малого бізнесу», — каже Тетяна.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
