Військовослужбовець Роман з Дніпропетровщини долучився до лав Збройних сил України у 2022 році. Влітку 2025 року під час виконання одного з завдань, розповідає, спрацювала дистанційна міна. Чоловік дістав поранення, наслідком якого стала ампутація обох ніг, руки та втрата ока. Нині військовий відновлюється та чекає протезування.
Про це йдеться на сайті міськради Дніпра.
До повномасштабного вторгнення 38-річний Роман працював водієм навантажувача на заводі. З першого дня великої війни Роман пішов у ТрО, а з грудня 2022 року долучився до лав ЗСУ.
Спочатку служив у роті охорони, а вже навесні почав розвивати в батальйоні напрям аеророзвідки. Пройшов курси пілотів дронів, освоїв роботу з "Мавіками" та ударними FPV, навчав інших побратимів. Їхня група стала ударною. Але дрони використовували не лише для бойових завдань — "пташками" доставляли воду, їжу, ліки.
За майже три роки служби Роман не мав жодного поранення — лише численні контузії. 8 червня 2025-го групу мали змінити на позиціях, та під час ротації вони потрапили під обстріл: один боєць загинув, інший поранений. Роман із товаришем ще на десять діб залишилися працювати. Перед черговим завданням потрібно було терміново підготувати боєкомплект, їжу, техніку. Вони знали, що під’їзди заміновані. Роман вийшов на розвідку — і тоді на стежці до евакуації спрацювала дистанційна міна.
"Одразу не зрозумів, що сталося. Мене відкинуло. В очах темно. Спробував підвестися — не вдалося. Вже потім підбіг побратим, затягнув у посадку. Я намагався не тиснути на нього психологічно — підбадьорювати, щоб він не впав у ступор. Він викликав евакуацію. Вона тривала шість годин. Дуже вдячний хлопцям, які по мене приїхали попри великі ризики — постійно літали FPV-дрони", — згадує він.
У результаті поранення — висока ампутація обох ніг, ампутація руки, втрата ока (на одному — протез, друге бачить лише на 4 %). Чоловіку провели понад 12 операцій. Зараз він відновлюється та очікує на протезування в реабілітаційному центрі Дніпра.
"Займаюся з фізіотерапевтом, ерготерапевтом. Дуже гарне ставлення, обладнання… Займаємося верхніми кінцівками, ерготерапією, були ультразвуки — розм’якшували рубці. Бо рука після того, як її зшили, була дуже велика, набрякла. Завдяки ерготерапії та ультразвукам її повернули майже до попереднього стану. Ну і, що немалозначно, знизилися фантомні болі", — розповідає він.
Під час відновлення Романа підтримує дружина Яна.
"Насамперед — величезна подяка медикам, які надавали допомогу, та побратимам Романа — саме вони врятували йому життя там, на полі бою. Дякуємо волонтерам, місцевим жителям із села і навіть зовсім незнайомим людям, які не залишилися осторонь", — розповіла жінка.
Фізична терапевтка Анна каже, до реабілітаційного центру Роман потрапив понад місяць тому з дуже складною комбінованою травмою.
"За подвійної ампутації ключовим етапом є вертикалізація, тобто навчання утримувати вертикальне положення. Після цього процес протезування значно пришвидшується. Сьогодні Роман демонструє суттєвий прогрес: якщо спочатку одягання протезів займало понад 30 хвилин, то зараз це відбувається значно швидше. Велику роль у реабілітації відіграє його дружина Яна — вона повністю навчена і допомагає з лайнерами та протезами, тож на заняття вони приходять уже підготовленими. Роман починав з ходьби в брусах, а нині пересувається з однією адаптованою канадською тростиною. Зараз очікуємо на його постійні функціональні протези, з якими він зможе рухатися далі", — каже вона.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
