Шахтарське, що на Дніпропетровщині, розташоване менш ніж за 40 кілометрів від лінії фронту. Попри те, що останній обстріл у місті був 19 жовтня, місцеві жителі чи не щодня чують звуки дронів, що пролітають над їхніми оселями. У населеному пункті постійні перебої зі світлом та водою.
Кореспонденти Суспільного, попри загрозу атак військ РФ, побували у Шахтарському та дізналися, як живуть містяни.
Олександр — з Вугледара. Чоловік розповів: переїхали спочатку до Селидового, потім в Запоріжжя, а далі — в Шахтарське.
"Ми 18 березня 2022 року виїхали. Поки їхали, потрапили у вирву після вибуху. Два колеса тоді лопнули, нас ще крутонуло на швидкості 120 км/год. Але не перекинулись... Поки тут. Далі тікати нікуди... "Шахеди" ті літають, бувають і ракети літають мимо. Кожну ніч майже. Навіть вдень бувало. Бахкає, але то на околицях, але поки що терпимо. А що далі буде — не знаємо. Чекаємо, поки це все закінчиться", — сказав Олександр.
За його словами, у місті по п'ять-дванадцять годин на добу вимикають світло, по кілька днів може не бути води, тож мають постійний запас.
Місцевий житель Сергій розповів про одну з атак, коли влучило у під'їзд багатоквартирного будинку.
"Раз бахнуло, вікна задрижали, другий раз, і третій раз. Вийшли з жінкою — люди на вулиці теж. Дрон залетів у другий під'їзд. Усе горіло, автівки, розбито було усе, дим повсюди... Людей набралось, з будинків пенсіонерів витягували (плаче — ред.)", — розповів чоловік.
Він додав: про життя при росіянах пам'ятає, бо застав Голодомор 1947 року.
"Росія, вони як і раніше роблять, я ж знаю. У 47-му, тоді я пам’ятаю, голод був страшний. Я в селі жив, то ходив липу молоду навесні шукав, щупав листя, потім брав гнилу картоплю. Мішав це все, і виходили такі блинчики. Оце при росіянах було таке життя. І тепер бачите: все розбито, всюди все розбито... Куди ми дінемось? Діватися нікуди, всюди стріляють, всюди б’ють", — говорить Сергій.
Микола розповів про удар, який стався 19 жовтня 2025 року. За його словами, рятувальники навіть не встигли щось зробити — полум'я здійнялося одразу.
"Частину машини аж до під'їзду відкинуло, і тоді перший поверх загорівся. Стояло вісім автівок, їх від вибухової хвилі поздувало. Все горіло: і машини, і дерева. Тут морок був... У нашому під'їзді взагалі ніхто не живе. Всі виїхали, бо газу немає, води немає, світла також практично немає", — розповів чоловік.
Попри наближення фронту, Микола виїздити з Шахтарського не збирається.
"Що плануємо далі? Жити. Я поки не збираюсь звідси виїжджати, сподіваюсь на наших хлопців, що вони не здадуть ні Покровськ, ні Гуляйполе, ні Новопавлівку. Так що буду тут жити поки", — сказав він.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
