Від дронової атаки РФ загинуло подружжя, їхні сусіди — поранені. В таких умовах за 25 кілометрів від лінії фронту живуть у Бунчужному на Дніпропетровщині. Від ударів "шахедів" по селу — з десяток зруйнованих будинків, половина населення виїхала через обстріли та наближення фронту. За словами місцевих жителів, росіяни атакують будинки мирного населення посеред ночі.
Як люди переживають атаки та чому сплять у підвалах — читайте у матеріалі Суспільного.
Житель села Феодосій розповідає: через атаку РФ дістав поранення, будинок чоловіка пошкоджений. Каже, "шахедами" вдарили вночі.
"Дванадцята ночі, десь отак. Почув звук, йде на зниження — "шахед". Бух. Привалило. Плече вже зажало, голова — нормально. Відчуваю, що контужений трохи. Почав кричати: "Допоможіть, допоможіть!" А що допоможуть? Лежу так скручений. Добре, що боком лежав. Рукою — мац-мац — крісла немає, телефону немає. На очі блимаю — нічого, окулярів немає", — згадує він.
Чоловік каже, вибрався з-під завалів будинку. З сусідами викликали надзвичайників та "швидку".
"Там нам першу допомогу надали і відвезли в район, у лікарню. Та ну… ноги отут пошкрябані, як пробивав стелю. Голова трохи боліла, шишка отака була. Плече отаке було, синє все. Прямо в двері приліт, а розірвався він уже у веранді", — каже він.
Феодосій розповідає: дружини тоді не було вдома — це її врятувало. Нині, каже, живе у будинку знайомих. Речі на перший час дали сусіди.
"Подзвонив, людині допомагав, а вони з сестрою виїхали. Подзвонив, каже: "Йдіть, живіть. Продукти, все є — живіть". Так, за світло та газ платимо. Та так і живемо", — розповів Феодосій.
Переселенка з Урожайного Галина розповідає: внаслідок атак чимало домівок у селі зруйновані. Через удари пошкоджене і її помешкання.
"І по моєму будинку летіло. Я добре, що не вибігла в той момент, як летіли оці шиферини. Оце ж метал, оце все ж було у дворі у нас", — зазначає вона.
Каже, аби полагодити пошкодження, їй привезли OSB-плити, сусіди дали шифер.
"Ну, допомагають всі, і воду привозять, і все, як звертаюся. Я не знаю, мені ніколи ніхто не відмовляв — і з місцевої влади, і люди дуже добрі. І люди мені все знесли, тому що я приїхала тільки з двома пакетиками, з документами, і більше — без нічого", — розповідає жінка.
Вона каже: останні тижні село почали атакувати сильніше. Говорить, таке вже переживала в Урожайному, звідки евакуювалася.
"Я ж кажу, що мені заново все переживати. Там переживала півтора року, у таких руїнах жила, у підвалі ночувала. Уже й тут у підвалі ночую. Той, хто був у цій обстановці, той ще може поспівчувати. Я навіть не можу піти на кладовище до свого чоловіка. Йому 10 років буде через два дні. А я не можу піти, тому що в мене не тільки нема можливостей, я теж… як би не хотіла цього всього", — розповідає вона.
Переселенка зі Старого Комара на Донеччині Ольга розповіла: через удар по селу загинуло подружжя. Дочка загиблої — в реанімації. Сама ж переселенка евакуюватиметься вже втретє.
"Ну, взагалі вже страшно, тому що в нас ще є маленькі діти. Ми вже третій раз переїжджаємо, виходить. А так, як тут місцеве населення — вони вже практично всі поїхали. Дуже страшно. Я з Донецької області, Волноваський район, село Старий Комар. Потім переїхали в Маломихайлівку, Дніпропетровська область, а тепер сюди — село Бунчужне", — розповіла жінка.
Зараз, каже, шукають помешкання, аби переїздити далі.
"Чоловік у мене на службі, я сама з двома дітьми, і в мене батько ще з інвалідністю. І це все дуже-дуже страшно, важко, що старша каже, що вже коли літає — все, у неї починається: "Мамо, в мене вже серце болить", — колотить починає", — розповіла Ольга.
Зазначає: світло у селі є, дають по графіку. А от з водою, каже, труднощі.
"Ну, з водою тут взагалі погано. Ми приїхали — у нас там була вода. Не в кожному дворі тут є вода, а тим більше зараз підвозу взагалі немає. Найбільше проблема у воді: гуманітарної допомоги не вистачає. Наприклад, крупи і все інше. Я думаю — тут кожному двору, тому що там нам давалося всім. А тут навіть до двору немає. Тут є і пенсіонери — вони теж, мабуть, потребують. Особливо найголовніше — гігієна", — каже переселенка.
Жінка говорить, хоче скоріше виїхати з села, а також, щоб чоловік повернувся додому.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
