На Дніпропетровщині впродовж останніх 30 років популяція горобців суттєво зменшилась, — розповів орнітолог з Дніпра Олександр Пономаренко. За його словами, цей вид птахів з рангу масового перейшов у ранг звичайного. На це вплинули: і використання хімікатів для обробок врожаю, зменшення зернових, якими харчується цей птах, а також зміни у стандартах будівництва.
За словами Олександра Пономаренка, використання пестицидів для обробок зернових у сільському господарстві негативно впливає на популяцію горобця. Та він зазначає, птах може пристосуватись. Зокрема, харчуватися вони можуть насінням дикорослих рослин.
"Частина горобців останнім часом переходить навіть не на зернові. У нас, насправді, зернові займають невеличку частину наших посівних площ. Вони прекрасно виїдають, наприклад, насіння диких і бур’янистих злаків, насіння споришу й інших трав, які, по суті, хімією не обробляються", — каже він.
Фахівець зазначає: якщо птах зрозуміє, що зернові отруєні, — вони просто їх уникатимуть.
"Вони теж не такі вже й дурні — будуть уникати отруєних об'єктів. І будуть переходити просто на дикорослі трави й харчуватися ними. Тому сказати, що це серйозно пошкодить популяцію горобця, я не можу", — каже він.
Та водночас додає, що через локальне розповсюдження сарани на Дніпропетровщині нині є чимало отруєних посівів.
"Само собою, що отруєних посівів на території Апостолівського, Криворізького району буде досить багато. Там фермери, я думаю, що добряче отрути влили, щоб потравити цю сарану. Якщо там горобці будуть підбирати цю сарану або будуть харчуватися на посівах, які политі отрутою, — вони будуть труїтися", — каже він.
Тому, зазначає, нині має бути встановлений контроль за діями фермерів.
"Органам екологічного контролю варто було б проконтролювати дії фермерів, подивитися, що до чого, і після того ще приїхати перевірити. Бо можна полити отрутою, яка через тиждень-два розпадеться — і тоді шкода природі буде мінімальною. А можна потравити такою отрутою, яка буде місяць-два стояти", — каже фахівець.
Також на зменшення кількості горобців впливають і зміни у стандартах будівництва.
"Колись горобці жили в стріхах, дахах з соломи, очерету, які в'язалися — в них прекрасно влаштовували собі гніздо. Потім поміняли всі дахи на шифер. Під шифер вони теж навчилися залазити, набивати там собі гніздо. Але коли будують сучасні дахи, коли там жодної шпаринки немає, — то вони в той дах уже гніздитися не будуть. Це підтверджується тим, що горобці, подекуди польові горобці, переходять до дикого способу гніздування — будують таке кулеподібне гніздо", — каже він.
Також, каже, суттєвого впливу завдало і використання сучасної техніки для прибирання врожаю.
"У нас зараз на полях працює переважно "Джон Дір", а це поважна компанія, в якої техніка зерно не втрачає. Поля після прибирання врожаю пусті — там не валяється зерно. Чиста земля, коротенька стерня, підстрижена під нуль — і все, і пусто там, нічого там немає. Так що ці фактори суттєво впливають. І ця популяція горобця у нас зменшилась порівняно з радянськими часами, порівняно з 90-ми, коли ще панували радянські технології. І це все поступово призвело до зменшення горобця", — каже він.
Водночас орнітолог зазначає, що зменшення їхньої популяції не є чималою проблемою. Каже, горобці нині перейшли з рангу масового — у ранг звичайного виду.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
