Парамедик центру екстреної медичної допомоги Марк Бондик — один з найкращих молодих медиків України. Він у професії 11 років. Спочатку працював у рідній Межовій, а згодом — у Дніпрі. Він приймав пологи в автівці швидкої, рятував поранених після обстрілів, а нещодавно отримав державну відзнаку за свою роботу.
Детальніше про свою роботу чоловік розповів Суспільному.
У травні Марк Бондик отримав відзнаку та став одним з найкращих молодих медиків України. За словами парамедика, був дуже здивований коли дізнався про нагородження.
"Я був дуже здивований, радий. Запитав: "Чому саме я, а не інші?". Всі парамедики — супергерої. Вона (нагорода — ред.) стоїть тут в кабінеті моєї завідувачки, де всі нагороди", — сказав він.

Марк — єдиний номінант з Дніпропетровщини з-поміж 40 українських медиків. Чоловік розповів: це не перша його нагорода.
"Були нагородження, як працівник року, були різні премії. Я не одноразово брав участь в змаганнях. Тільки розповів своїй дружині, і все, тому що я не хотів розголошувати до того моменту, поки не отримаю. А потім посипались привітання, мені почали всі писати, пости з різних сторінок у фейсбуці й телеграмі", — розказав чоловік.

У професії Марк 11 років. За його словами, стати медиком йому запропонували батьки. Після закінчення медичного училища працював у рідній Межовій, згодом — перевівся до Дніпра. Зрозумів, що на своєму місці, після одного з викликів – за п'ять місяців після початку роботи.
"Я працював на новий рік, в мене була доба. Ми вагітну жінку везли в пологовий будинок в Першотравенськ (Шахтарське — ред.), і вона дорогою почала народжувати. І довелось прийняти пологи. Я прийняв пологи, там був хлопчик і хлопчика назвали Марком", — розповів чоловік.

Як розповів Марк, морально найскладніше працювати з пораненими після атак РФ. Під час таких викликів надають і психологічну допомогу.
"Це по іншому відчувається одразу, коли ти на добі (добовому чергуванні — ред.), чуєш вибух десь і ти вже на сторожі. Страшно їхати. Але якщо виклик пришов, ми вдягаємо каски, бронежилети й вирушаємо туди", — сказав він.

Загалом за зміну в екіпажа може бути від 10 до 20 викликів, зазначив Марк.
"Цілу добу ти як натягнута струна. Тобі потрібно надати допомогу, якщо ти сам працюєш, потрібно записати дані, все забити в телефон. Але виклики різні бувають, можна приїхати до дитини на температуру, а можна і на ДТП потрапити, або втрату свідомості, судоми, падінні з висоти. Такі виклики вони екстрені, і заради таких викликів я тут знаходжусь і працюю на цій роботі ", — розказав медик.

Підтримують чоловіка рідні: дружина та 10-річні доньки-близнючки. За словами Марка, в рідній Межовій, що за 15 кілометрів від лінії фронту, попри небезпеку, залишаються його родичі.
"Там ще знаходяться мій батько та моя тітка, вона ж моя хрещена. Я хочу, щоб вони виїхали звідти поки ще це можливо", — розказав чоловік.

Найбільше його мотивує те, що він може надати допомогу людям хоче цього, зазначив Марк. Роботу парамедиком чоловік називає своїм покликанням, тож планує і надалі розвиватись у цій сфері.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
