Сучасні туристи асоціюють Нідерланди з нескінченними полями тюльпанів, але у XVII столітті ці ніжні рослини не тільки прикрашали сади, а й ставали об'єктом божевільної спекуляції. Так народилася тюльпаноманія.
Як ця квітка стала культурним символом країни та як на неї створили величезний попит — про це у проєкті Українського Радіо "Епоха змін. Історія економічних криз усіх часів і народів" міркували кандидат економічних наук Олексій Петрівський і доктор історичних наук, професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Шевченка Петро Котляров.
Суспільне Культура переповідає історію тюльпанів у експлейнері.
"Нідерланди не є батьківщиною тюльпанів. Тюльпани походять із території тогочасної Персії (це сучасний Іран), Вірменії, а також Туреччини. І саме звідти були завезені перші зразки, перші цибулини. Враховуючи те, що на той час почало з'являтися все більше заможних громадян, які намагалися наслідувати дворянство, будувати собі великі будинки із садами, відповідно, з'явився перший попит на тюльпани як новомодну квітку, яку вважалося гарним тоном висадити у себе в саду. Панянки полюбляли як прикраси заплітати їх у волосся. Таким чином тюльпан почав поступово поширюватися. А чому з'явився ажіотаж? Усе банально просто. Класика економічної теорії — пропозиція не встигала за попитом", — говорить кандидат економічних наук Олексій Петрівський.
Як тюльпан став символом багатства
У 1620-х роках Нідерланди переживали економічний підйом. Країна контролювала морську торгівлю, розвивала банківську систему та слугувала фінансовим центром Європи. Саме в цей час мода на тюльпани охопила не лише аристократів, а й середній клас. Рідкісні сорти з химерними смугами і плямами, зокрема легендарний "Семпер Августус", могли коштувати більше, ніж будинок у центрі Амстердама.
Ціни росли стрімко: торговці, ремісники й навіть звичайні селяни почали вкладати всі свої заощадження у цибулини, сподіваючись перепродати їх дорожче.
Виникли перші ф'ючерсні контракти — угоди на купівлю тюльпанів, яких ще навіть не було в наявності. Здавалося, що це золота жила, яка ніколи не вичерпається.
"Це передусім було пов'язано з періодом Великих географічних відкриттів. Так склалося, що територія Нідерландів якраз розташовувалася на перехресті торгових шляхів. І, відповідно, таким основним драйвером економічного зростання послужила саме торгівля. Друге, що важливо зазначити, що, крім самих торгових шляхів, вигідного географічного положення, також була трудова етика нідерландців. Це були на той час переважно протестанти, за мірками того часу більш прогресивні, ніж католики. У них було більше атмосфери терпимості, яка сприяла переїзду туди багатьох підприємців, яких з різних причин гнали з тієї ж самої Іспанії", — розповідає кандидат економічних наук, економіст Олексій Петрівський.
1637: рік, коли бульбашка луснула
Але в лютому 1637 року ринок несподівано обвалився. На одному з аукціонів раптом не знайшлося покупців.
Паніка охопила країну: люди кинулися продавати цибулини, проте ціни падали з неймовірною швидкістю. Ті, хто ще вчора мріяли розбагатіти, втрачали все — будинки, майно, навіть засоби для існування.
Чи дійсно це була катастрофа
Попри легенди, що заполонили літературу та мистецтво, масштаб кризи був перебільшений. Держава не втручалася, і хоча чимало людей зазнали збитків, економіка Нідерландів не постраждала катастрофічно. Це був урок, який показав, що сліпа віра в нескінченне зростання цін — завжди ризикована гра.
Міфи про катастрофічну кризу виникли через книгу Чарльза Маккея, який у 1841 році зібрав сатиричні твори XVII століття, перебільшивши масштаби втрат. Насправді лише деякі цибулини коштували астрономічні суми — найдорожчі сягали 1000 гульденів, що дорівнювало кількарічному доходу кваліфікованого працівника.
Як зазначає професор Петро Котляров: "Характеризують як дуже негативну ситуацію. Аж занадто негативно, бо цибулинки ці дорого коштували — деякі 150 гульденів, 100 гульденів. Але це було дуже рідко".
Тюльпани та криптовалюта: чи є паралелі
Сучасні аналітики часто порівнюють тюльпаноманію з біткоїном. Дійсно, спекулятивний характер двох явищ має певну схожість. Проте, на відміну від тюльпанів, криптовалюта заснована на революційній технології. І хоча її ринок також схильний до різких злетів і падінь, це не просто короткочасна мода, а фінансовий інструмент нового покоління.
Спадщина тюльпаноманії
Сьогодні Нідерланди контролюють 90 % світового ринку тюльпанів і ці квіти стали одним із символів країни. Але їхня історія — це не лише про красу, а й про економічні ризики, людські пристрасті та неминучість фінансових циклів.
Чи повториться щось подібне в майбутньому? Напевно, адже природа людини залишається незмінною.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
