В український прокат 21 листопада вийшла стрічка "Wicked: Чародійка" — фентезійний мюзикл, що представляє новий погляд на класичну історію Злої Відьми Заходу з країни Оз.
У перший же вікенд фільм зібрав 112 мільйонів доларів в американському прокаті й згодом став найкасовішим фільмом за мотивами бродвейського мюзиклу в США.
Стрічка також стала активним гравцем у сезоні нагород: Національна рада кінокритиків США (National Board of Review, NBR) назвала "Wicked: Чародійка" найкращим фільмом 2024 року.
Стрічка отримала ще дві нагороди — за найкращу режисуру (Джон Чу) та спеціальну нагороду за "творчу співпрацю" Синтії Еріво та Аріани Гранде.
У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає історію створення "Wicked: Чародійка" — від виходу першої книги про історію країни Оз до бродвейського мюзиклу, що ліг в основу фільму.
Як з'явилася Зла Відьма Заходу: книга "Дивовижний чарівник країни Оз"
Книга Лімана-Френка Баума "Дивовижний чарівник країни Оз" вийшла у 1900 році й стала першим із чотирнадцяти дитячих казково-фентезійних романів американського письменника.
Роман став визначною віхою в американській дитячій літературі та розповідає про Дороті — маленьку дівчинку, яку циклон заніс до чарівної країни Оз.
Опинившись там, Дороті вирушає в подорож, щоб повернутися додому за допомогою своїх нових друзів: Страшилки, Дроворуба та Боягузливого Лева.
Дорогою вони стикаються з викликами, які несе їм Зла Відьма Заходу, і звертаються по допомогу до загадкового Чарівника країни Оз.
Роман Баума відзначився оригінальним сюжетом, детально розробленим фентезійним світом та алегоричними елементами, які деякі критики інтерпретують як відображення тогочасних американських соціальних та політичних проблем.
Унікальні персонажі й теми самопізнання, мужності та дружби викликали широкий резонанс, що привело до величезної популярності книги.
Перший наклад у 10 000 примірників було розпродано за вісім місяців, а згодом продано загалом 3 мільйони примірників, перш ніж книга стала суспільним надбанням у 1956 році.
Зелена шкіра та перша поява на екрані: фільм "Чарівник країни Оз"
Популярність казки досягла нових висот завдяки екранізації 1939 року "Чарівника країни Оз", яку створили студія MGM та режисер Віктор Флемінг.
Однією з найбільш новаторських особливостей екранізації було використання техніколоруТехнологія отримання кольорового кінематографічного або фотографічного зображення, винайдена в 1917 році Гербертом Калмусом і Деніелем Комстоком. Фільм починається у світло-коричневих тонах, які символізують сіре життя Дороті в Канзасі, і переходить у яскравий технічний колір, коли вона потрапляє в чарівний світ країни Оз.
Ця зміна приголомшила глядачів і стала одним із визначальних візуальних моментів фільму.
Ретельно продумані декорації, костюми та грим оживляли фантастичний світ Баума. Дорога з жовтої цегли, Смарагдове місто та такі персонажі, як Зла Відьма Заходу (незабутня завдяки своїй зеленій шкірі) стали культурними символами історії.
Дизайн головних героїв — Опудала, Дроворуба, Боягузливого Лева та відьом — встановив стандарт того, як глядачі надалі візуалізували ці ролі. Їхні костюми та грим були оригінальними та запам'ятовувалися, створюючи образи, які збереглися в наступних екранізаціях та пародіях.
"Чарівник країни Оз" також став визначальним фільмом у жанрі мюзиклу, майстерно поєднавши оповідь із піснями, чим посилив свою емоційну та наративну глибину.
Музика Гарольда Арлена та Е. Ю. Гарбурга стала центральним аспектом ідентичності фільму, а такі пісні, як Over the Rainbow, вийшли за межі картини і стали вічною класикою. Така інтеграція музики не лише посилила емоційний резонанс подорожі Дороті, але й встановила орієнтир для майбутніх музичних фільмів.
Незважаючи на спочатку невеликий касовий успіх, "Чарівник країни Оз" здобув популярність завдяки частим телевізійним трансляціям у 1950-х роках, ставши улюбленою класикою для кількох поколінь американців. Він сформував сучасне сприйняття казки Баума, перетворивши її на культурний феномен. Інновації в кольорі, музиці та сторителінгу закріпили за фільмом славу шедевра американського кіно.
Новий погляд на стару історію: книга "Wicked. Життя та часи Злої Відьми Заходу"
У 1995 році вийшов роман Грегорі Магвайра "Wicked. Життя та часи Злої Відьми Заходу", що переосмислив історію Злої Відьми Заходу та зробив її персонажку більш людяною.
Книга досліджує теми моралі, влади та складності добра і зла, кидаючи виклик спрощеному протиставленню, притаманному оригінальній казці Френка Баума.
Історія заглиблюється в життя Ельфаби — зеленошкірої дівчинки, яка виростає і стає сумнозвісною Злою Відьмою.
Народившись у політично та соціально неспокійній країні Оз, Ельфаба бореться з дискримінацією й сімейними конфліктами та прагне до справедливості.
В оповіді переплітаються роки її становлення, стосунки та перетворення Ельфаби на образ Злої Відьми", сформований суспільним сприйняттям і її власними переконаннями.
Роман представляє Ельфабу як складну постать, антагоністичний образ якої сформувало її оточення, а не вона сама.
Книга використовує країну Оз як дзеркало для відображення реальних проблем, що були й залишаються актуальними у суспільстві: упередження, тоталітаризму і соціальної нерівності, що надало історії глибини та алегоричних шарів.
Розповідаючи історію з погляду Ельфаби, книга ставить під сумнів правдивість оригінального наративу "Чарівника країни Оз", запитуючи, чи може історія — та історії, які ми розповідаємо, — бути суб'єктивними?
Голос відьми: як мюзикл Wicked популяризував новий образ Злої Відьми
У 2003 році відбулася прем'єра бродвейської адаптації Wicked, яка миттєво стала сенсацією. Режисер постанови Джо Мантелло переосмислив історію про чарівника країни Оз через персонажок Ельфаби (Ідіна Мензел) та Глінди (Крістін Ченовет) крізь призму дружби, влади та ідентичності.
Мюзикл зберіг багатогранність передісторії Ельфаби з роману Магвайра, але акцентував увагу на темах жіночої емансипації та складнощах протистояння добра і зла.
Історія висвітлила шлях Ельфаби від вигнанниці до антигероїні, що зрезонувало з аудиторією через теми боротьби з упередженнями та суспільними нормами.
Такі пісні, як Defying Gravit та Popular, стали культовими серед фанатів мюзиклів, а Ідіна Мензел та Крістін Ченовет в образах Ельфаби й Глінди встановили стандарт для майбутніх акторок у цих ролях, адже саме їхня динамічна хімія та потужні перформанси допомогли зміцнити спадщину мюзиклу.
Wicked швидко став одним із найтриваліших шоу в історії Бродвею, зібравши понад 1 мільярд доларів і привернувши мільйони шанувальників по всьому світу. Цей успіх не залишився непоміченим Голлівудом, однак шлях Ельфаби до великих екранів був тернистим.
Фільм "Wicked: Чародійка"
Чутки про екранізацію Wicked почали ширитися ще з 2009 року. Тоді автор історії про Ельфабу заявив, що продав права на немузичну телевізійну адаптацію телеканалу ABC.
Потім, у 2011 році, видання Entertainment Weekly повідомило, що ABC об'єднається з Сальмою Гаєк та її продюсерською компанією, щоб створити телевізійний мінісеріал Wicked, але надалі жодної нової інформації про проєкт так і не з'явилося.
У грудні 2012 року, після успіху "Знедолених", продюсер сценічної версії Марк Платт оголосив про продовження роботи над фільмом Wicked пізніше підтвердивши, що стрічка має вийти в прокат у 2016 році.
Після тривалої підготовки у 2016 році студія Universal оголосила, що фільм вийде на екрани 20 грудня 2019 року, а режисером буде Стівен Долдрі ("Години", "Читець").
У 2020 році було оголошено, що Долдрі покинув виробництво через несумісність графіків, а 2 лютого 2021 року студія повідомила, що режисерське крісло відійде Джонові Чу.
Роль Ельфаби у "Wicked: Чародійка" зіграла акторка та співачка Синтія Еріво. Вона отримала широку увагу завдяки своїй ролі Селі в бродвейському мюзиклі "Барва пурпурова" (The Color Purple, 2015–2017). Ця роль принесла їй премію "Тоні"театральний аналог "Оскара", а також "Греммі" та "Еммі", що наблизило Еріво до статусу EGOT (володарка усіх чотирьох головних нагород: "Еммі", "Греммі", "Оскар" та "Тоні").
У кіно Еріво здобула визнання критиків за роль Гаррієт Табмен у біографічній драмі "Гаррієт" (2019), за яку вона була номінована на премію "Оскар" у категоріях "Найкраща акторка" та "Найкраща оригінальна пісня" (Stand Up).
За роль Ельфаби Еріво вже пророчать номінацію на "Оскар" у категорії "Найкраща акторка", але це не єдиний перформанс у фільмі, який захопив увагу глядачів та критиків.
Попдіва Аріана Гранде зіграла роль Глінди – гламурної та ексцентричної подруги Ельфаби. Хоча спочатку фанати мюзиклу скептично ставилися до вибору Гранде на роль, ці сумніви розвіялися після перших показів стрічки.
Критики та глядачі одностайно хвалять перформанс співачки за виважену комедійність та драматичність, і саме з її героїнею пов'язана більшість комедійних сцен фільму.
Хімію між Еріво та Гранде називають одним із ключових моментів в успіху фільму, а їхні щирі й пристрасні виконання пісень полонили серця багатьох глядачів.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
