Перейти до основного змісту
Село не люди: рецензія на фільм "Кріпачка"

Село не люди: рецензія на фільм "Кріпачка"

"Кріпачка"
Кадр з фільму "Кріпачка". FILM.UA

В український кінопрокат 11 липня виходить стрічка "Кріпачка", створена у копродукції Польщі, Сербії, Литви та України. Фільм виконано в техніці мальованої анімації (подібно до стрічки "З любов'ю, Вінсент" 2017 року) та розповідає про роль жінки на межі XIX−XX століть.

Сюжет фокусується на історії Ягни — молодої жінки в польському селі наприкінці XIX століття. У цьому осередку пліток і постійної ворожнечі багатих та бідних тримає разом лише гордість за свою землю, відданість колоритним традиціям і глибоко вкорінений патріархат. Вирішивши обрати власний життєвий шлях, жінка опиняється між суперечливими бажаннями найбагатшого фермера села, його старшого сина та можновладних чоловіків. Спротив Ягни приводить її на шлях трагічного зіткнення з сільською громадою.

У цьому матеріалі кінокритикиня Суспільне Культура розповідає чому "Кріпачка" — це особливий портрет жіночого досвіду як в анімаційному, так і в прямому сенсах.

Обережно, текст містить спойлери.

Село не люди: рецензія на фільм "Кріпачка"
Кадр з фільму "Кріпачка". FILM.UA

З кінематографічного погляду "Кріпачка" — це фільм, який заворожує. Техніка мальованої анімації, використання кольорів, динаміка монтажу та прекрасний музичний супровід з етнічними мотивами — усі ці складники створюють незабутній глядацький досвід.

Окрім захопливого візуального ряду "Кріпачка" також має комплексний сюжет, напруга в якому наростає, а герої розкриваються все глибше.

Головною героїнею є Ягна — молода красива жінка, про чию "розпусність" селом ширять чутки. Сама Янга до цих пошептів байдужа, адже насправді вона закохана в Антека — молодого чоловіка, який так само захоплений Ягною, хоча вже має дружину (Ганку) та дітей. Ситуація стає ще складнішою, коли Мацей — батько Антека, а заразом і перший ґазда на селі — вирішує одружитися з Ягною.

Село не люди: рецензія на фільм "Кріпачка"
Кадр з фільму "Кріпачка". FILM.UA

Перша половина фільму більше нагадує драматичну історію про тяготи селян: теми конфлікту між заможними та бідними, питання про розподіл землі та інші важливі аспекти життя людей, які мешкали у ті часи, постійно згадують у сюжеті та обговорюють між персонажами. На цьому тлі історія кохання Ягни та Антека може здаватися занадто простою та передбачуваною — двоє закоханих, які не можуть бути разом. Однак це лише на перший погляд. Ближче до середини фільму сюжетна лінія Ягни розганяється, а настрої у селі стають дедалі напруженішими.

Незважаючи на те, що Ягна виходить заміж за Мацея, вона продовжує бачитися з Антеком. Під час однієї з інтимних зустрічей Мацей ловить свою молоду дружину разом із сином, через що проганяє останнього. Ягна ж мусить залишатися покірною дружиною, допоки злі язики продовжують розносити чутки про неї.

Як вже зазначено, "Кріпачка" ставить собі за мету дослідити досвід жінки на межі XIX−XX століть. Але тут також варто звернути увагу на те, досвід якої саме жінки фільм досліджує.

У певному сенсі Ягна є втіленням ідеалу жінки того часу. Вона гарна, молода, працьовита, вона ввічлива і не ризикує відстоювати свої кордони (дружиною Мацея Ягна стала саме через те, що її мати ухвалила це рішення). Окрім того, протягом усього фільму за Ягна упадають ледь не всі чоловіки у кадрі. Хоча їхні "залицяння" теж змінюються протягом фільму — від загравань до спроб сексуального насильства — Ягна все одно залишається таким собі об'єктом бажання майже усього свого чоловічого оточення. Сама героїня у цих "жестах уваги" не зацікавлена, проте її оточення (переважно літні жінки) продовжують ширити плітки про те, яка Ягна "гуляща". У цьому сенсі "Кріпачці" можна приписати цікавий коментар на тему того, як багатьох жінок сприймали у тогочасному суспільстві (відголоски чого можна побачити й сьогодні). Будучи покірною, ввічливою, але фізично привабливою, з кожною новою сценою Ягна все більше стає втіленням розпусти та гріха в очах односельчан.

Село не люди: рецензія на фільм "Кріпачка"
Кадр з фільму "Кріпачка". FILM.UA

Після того як Мацей прогнав Антека, чоловік змушений перебратися у маленький будинок разом зі своєю дружиною Ганкою та дітьми. Хоча у першій половині фільму Антек постає як такий собі гідний романтичний інтерес — він не боїться висловлювати свою думку та відстоювати свої права (зокрема, на землю), захищає Ягну від пліток та не соромиться своїх почуттів до неї — починаючи з другої половини стрічки портрет Антека стає похмурішим. Він не може повноцінно дбати про свою родину, але через принципи так само відмовляється приймати допомогу від батька (коли Ганка приносить їжу для дітей, він її за це сварить).

Втім, його таємні зустрічі з Ягною тільки ще більше підливають масла у вогонь. Репутація Ягни стає дедалі гіршою, але все остаточно змінюється, коли Мацей помирає і Антек має перейняти його спадок.

Село не люди: рецензія на фільм "Кріпачка"
Кадр з фільму "Кріпачка". FILM.UA

Згідно з договором, який уклала мати Ягни з Мацеєм, після його смерті дівчина має отримати велику частину найкращої його землі. Через низку подій (які й призвели до смерті батька), Антек опиняється у в'язниці, поки господарством продовжує керувати його дружина Ганка. Між Ягною та Ганкою стається цікавий діалог, де дружина звинувачує вдову в тому, що та стала коханкою її чоловіка. На це Ягна відповідає, що Мацей її так само використав: конфлікт загострюється, але у підсумку Ягна добровільно віддає Ганці папірець зі своїм правом на землю і каже, що їй ця земля не потрібна.

Ягну продовжують зневажати у селі і все доходить до того, що за одну розмову з хлопцем її вже звинувачують у блуді, а згодом й у всіх несправедливостях світу (наприклад, посухах). Тоді ж із в'язниці виходить Антек і село збирається на нараду, щоб вирішити долю Ягни. Розлючені своїми ж упередженнями й вигадками, селяни вимагають, щоб Ягну вигнали з села. Хоча Антек і може це зупинити, він відмовляється та пускає все на волю випадку. Тож поки розлючений натовп вдирається у будинок Ягни, б'є її, роздягає та шмагає, Антек стоїть у полі із косою і задумливо скошує врожай.

Село не люди: рецензія на фільм "Кріпачка"
Кадр з фільму "Кріпачка". FILM.UA

У фіналі розлючений натовп роздягає Ягну, закидує її брудом та вивозить за межі села. Лежачи в калюжі, Янга здається зламаною, аж доки не починається дощ. Тоді дівчина встає, дозволяючи небу змити з себе увесь бруд — і легко усміхається. Глядачі розуміють, що Янга нарешті стала вільною і все ще має у собі силу. З упевненим поглядом дівчина робить крок у невідомість.

З одного боку, такий вибір фіналу можна назвати своєрідним "гепіендом": Ягна більше не залежить ні від кого у селі, вона нарешті позбулася його гніту та обмежень. З іншого — Ягна позбулася цього не на своїх правилах. На ній буквально розірвали одяг, зв'язали її та викинули далеко у полі. Тож навіть попри сповнений рішучості та сміливості погляд Ягна залишається жінкою, яку несправедливо покарали за гріхи всього села, відрізавши її шлях додому.

Протягом усього фільму Ягна є тією жінкою, яка несправедливо страждає, але не може з цим нічого вдіяти. Так, у другій половині стрічки вона починає відстоювати себе, але це трапляється тільки у критичних випадках (загроза зґвалтування, конфлікт із Ганкою). Тобто, фактично, протягом усього фільму глядачі дивляться, як Ягна страждає, але все одно залишається жінкою гідною. І фінал не дає Ягні, ні глядачам нічого нового.

Насправді за сюжетом "Кріпачка" багато в чому перегукується з фільмом "Догвіль" Ларса Фон Трієра. В тому так само є молода, тендітна, щира жінка, яка потрапляє у маленьке містечко, де мешканці спочатку добре ставляться до неї, але згодом все більше починають порушувати кордони, що доходить до відкритого знущання та насильства. Однак, у "Догвілі", на відміну від "Кріпачки", є катарсисна розв'язка — коли героїня мститься усім, хто її мучили.

Якщо максимально спростити шлях Ягни у фільмі, то вийде приблизно так: від початку про неї ширять плітки, потім над нею починають все більше знущатися, її видають заміж проти волі, чоловік помирає, її ситуація стає гіршою, знущання продовжуються і стають сильнішими, селяни на неї нападають та кидають голою в полі. Проте Ягна не зламалася. Парадоксально, але "Кріпачка" закінчується якраз на тому моменті, де історія Ягни стає цікавою. Бо це нарешті саме її історія. Тепер вона почне ухвалювати рішення, шукатиме способи вижити — і за цим було б неймовірно цікаво спостерігати. Натомість "Кріпачка" демонструє глядачам хронологію страждань жінки, яка закінчується слабким катарсисом.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок