"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

У ідеальному світі працівник кожної зі сфер має отримувати заробітну плату за свою роботу. Так само мало б відбуватися і з музикантами, адже вони складають музику, пишуть тексти, грають концерти і витрачають на це багато часу і зусиль. Утім, в Україні, якщо ти не відома поп-зірка, заробляти виключно з музики буває дуже важко (якщо не неможливо).

Юлія Ткачук поговорила з п’ятьма українськими інді-артистами різних професій. І у матеріалі Суспільне Культура х Artилерія з’ясовуємо, чому музиканти не можуть жити на дохід із музики.

Знайомтесь, музиканти

Іван Смірнов із гурту The Unsleeping ще дитячому садку "з дуру" вирішив, що хоче стати лікарем. Зараз він працює анестезіологом та реаніматологом у кардіологічному центрі:

"У мене є реанімація з 12 ліжками.Там буває 12 людей, а буває 15-18 людей. Я за ними доглядаю, роблю так, щоб їм стало краще. В основному це люди, в яких інфаркт міокарда, вони похилого віку, старше 60-ти. У них купа болячок. І я стараюся всі їх одночасно лікувати".

Івану подобається його основна робота: "Я відчуваю, наче я там, де я можу щось зробити. Мені приємно приймати рішення, які призводять до покращення здоров’я. Коли ти довго займаєшся з одним пацієнтом, виходжуєш його. Ні в кого немає на нього надії, а ти мажеш йому руки кремом, бо вони висохли. А потім він виходить з коми. Це приємні речі, це мотивує".

Єдине, що Івану не подобається — це "менеджмент: "Спілкування з колегами, з начальством, з тими самими родичами, оформлення історій хвороб".

Усі в гурті The Unsleeping, крім басиста Діми, також паралельно працюють. Женя, вокаліст, — музичний редактор, Саша, драмер, — у ІТ, а гітарист Назар — у сфері саппорту і менеджменту проєктів.

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
Надано музикантами

Основна робота також дуже подобається Саші Копачевській та Сергію Пухову з гурту "діти інженерів". Обидвоє працюють в IT: Саша — продакт-дизайнерка в банку, а Сергій — програміст у компанії Glovo.

"Мені подобається і креативна, і технічна робота, подобаються оці аналітично-логічні задачки, — каже Сергій, — І у програмуванні теж можна знайти креативні моменти. Звісно, що ще й дуже мотивують зарплати в ІТ-індустрії. Це теж впливає на мою закоханість у роботу".

"Мені здається так, якби не зарплата, можливо, робота б мені не подобалася, — додає Саша, — Але я теж люблю аналітику. Мені потрібно дослідити, що людям зручно, а що ні. І оці всі дослідження, спостереження мені дуже подобаються".

Коли ви думаєте про артиста To Eternity, в голові одразу виринають прифанкована музика, яскравий сонячний вайб його крайнього міні альбому з The Curly та загальна атмосфера безтурботності і легкості. Тому вас може здивувати факт про те, що 22-річний Даніель Отоуньє працює на меблевому складі у Флориді:

"На роботу мені треба о 6:30, прокидаюся десь о 5:30. Я інспектую меблі, перевіряю, чи вони в порядку, завожу їх у будинки дуже багатих людей. Мене це дуже дратує. Робота фізична, працюю я по дев'ять годин п'ять днів в тиждень. Я не хочу працювати. От музику я люблю, а свою роботу — ні".

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
Даніель Отоуньє. Надано музикантом

Дмитро Приходько, він же молодий і перспективний артист lumosback, з 2018 року працював у одному з культових для Подолу барів — "Хвильовий". Був там барменом, барменеджером, управляючим, HR-ом. Зараз працює у іншому барі — "Багряному", який допомагав відкривати:

"«Багряний» прикольний, тому що ти працюєш не конкретно барменом. Ми інколи міняємось. Наприклад, сьогодні я в залі працюю: зустрічаю гостей, спілкуюсь. А інколи просто стою на касі і приймаю замовлення безпосередньо на вході, роблю каву, віддаю десерти. Тому не так все набридає і стає ніби веселіше".

"Хвильовий" був (і досі частково є) місцем зустрічі творчого прошарку Києва. Тому не дивно, деякі з тих, хто працював у "Хвильовому", також паралельно займалися музикою. Наприклад, Антон Шитель, фронтмен гурту Sheetel, чи Артем Міняйло — саундпродюсер lumosback. Крім цього, Артем грає ще у двох гуртах — renie cares та Bojevilla, а також викладає гітару.

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
Гурт lumosback. Надано музикантами

Усі учасники lumosback теж мають паралельну роботу: "Гітарист Едос працює кальянником. Але я б дійсно був дуже щасливий, якби ця людина змогла б забезпечувати своє життя музикою, — каже Дмитро, — Наш «батя» барабанщик Андрій працює в метро електромеханіком. Він ходить по тунелях, перевіряє всі електрокомунікації. Кожного ранку «баті» треба перевіряти, чи вся електромережа працює. Якщо він не підтвердить, то на маршрут ніхто не виходить. А ще у нього свій бізнес з рафтингу, їздять переважно в Миколаївську область. Паралельно він грає у двох гуртах, а третьому пише аранжування. Він реально машина".

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
Андрій Романенко, гурт lumosback. Надано музикантом

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
Андрій Романенко, гурт lumosback. Надано музикантом

Життя на кількох роботах

Отже, як минає типовий день музиканта, який працює деінде? Здебільшого це про репетиції після робочої зміни, вихідні чи відгули для запису пісень та для концертів. Та поєднувати вдається не завжди. Наприклад, гурт The Unsleeping мав виступити на дні народження Bezodnya Music 17 вересня. Але в останній момент вони скасували свій виступ. Причина — робоча зміна в лікарні Івана.

"Можна сказати, що я тормоз для чуваків, бо я єдиний не в Києві. І вони буває харяться, — каже Іван, — Але вони теж на роботах, іноді не можуть виділити час, теж іноді треба наперед планувати".

"Діти інженерів" нещодавно відправились у свій перший всеукраїнський тур. Як організувати тур, якщо більшість членів твоєї команди паралельно працюють?

Відповідає Сергій:

"Організатори запропонували нам тур вихідного дня. Мені пощастило з роботодавцем, я думаю, Саші теж. Вони лояльно віднеслися і для нас не проблема взяти один-два відгули на роботі за два-три тижні, щоб встигнути виступити".

Та Саша хвилюється, чи зможе витримати такий графік: "Я не уявляю, як це буде фізично. Та для мене це буде цікавий досвід".

14 вересня 2023 відбувся перший сольний концерт Lumosback. Сталося це на старому місці роботи Дмитра — у "Хвильовому":

"Це дивно взагалі. Коли я прийшов у «Хвильовий», я не афішував, що займаюся музлом. У мене був внутрішній конфлікт, який змушував мене "крінжувати" з того, що я займаюсь музикою. У "Хвильовому" мене не сприймав ніхто як артиста. Я був бармен Діма, просто чувак, який прикольно робить коктейлі.

Потім я вперше спробував себе як діджей у «Хвильовому». Мене навчив Василь, він працював там з відкриття. Мене поставили на закриття літнього сезону. Ми виставили пульт на літню терасу, все мало бути гарно. І тут почалася сильна гроза. Ми все перенесли в маленький підвал, і я грав там. Та це було дуже тепло і камерно.

Робота в «Хвильовому» потрапила на мій найпродуктивніший період з музикою, там я застав дуже прикольний час. У нас було величезне ком'юніті, яке тебе підтримує. До речі, в мене є татуха «Хвильового». Це татуха, яку мали право набити всі, хто там працює більше одного року. І її міг тобі набити тільки один тату-майстер, Жук."

Ситуація, коли нова музика приходить до артистів прямо під час іншої роботи, звучить як типова сцена із рок-мюзиклів. Та, втім, вона доволі поширена, і часто не через романтику процесу, а просто тому що артисти намагаються поєднувати дві роботи. Наприклад, так сталось із To Eternity:

"Коли я писав альбом, то приносив з собою на роботу ноутбук. і коли в мене був вільний час там, я намагався менеджерити процес того, як робився альбом, виконував свої завдання, відписував у чати. Я здав альбом, коли був на звалищі. Коли назбирується багато сміття і коробок, ми їх складаємо і їдемо зі ще одним моїм колегою це викидати. І от в одну з таких поїздок прямо на звалищі я віддавав на реліз альбом. У нас із колегами велика різниця в часі, сім-вісім годин. Тому доводилося так робити".

Сергій з "дітей інженерів" ділиться, що придумав пісню, коли потрібно було вигадати, як зібрати гроші для збору військовим: "Мені треба було працювати, а голова у мене була забита іншим. Раніше ми мотивували людей тим, що ми збирали на дрон, а тільки потім випускали пісню. І я подумав: «Блін, ну зараз пісень немає». А потім зрозумів, що треба написати пісню. Я сів і написав пісню за годину. І так у нас буде нова пісня".

Робота — для грошей… Чи ні?

Мотивація, чому музиканти паралельно працюють на інших роботах — очевидна. Прибуток зі стрімінгів, якщо ти невеликий артист – мінімальний і часто реінвестується у нові треки, кліпи чи техніку. А їсти хочеться завжди.

"Робота займає в мене більше часу. Вона приносить мені гроші. Тому музика для мене – другий пріоритет", – каже Саша з "дітей інженерів".

"У мене теж музика на другому плані, — доповнює Сергій, — Бо, на щастя, для нас музика – це хобі, а не робота. І саме тому, що у нас є робота, нам не треба думати, як заробляти гроші.

Коли людина заробляє музикою, то завжди є аспект, що тобі треба щось робити, щоб заробити ще більше. І в музиці це рідко перетинається з якимись перспективами або хорошими напрямками. Зазвичай, це те, що хтось би назвав "прогинанням" під музичну сферу. Треба обов'язково розуміти весь процес монетизування музичного проєкту. Зазвичай це або виступи на якихось суперкрутих івентах і корпоративах, або реклама. Одного разу я побачив деяких украінських музикантів у рекламі ігрових автоматів, і це мені не сподобалось.”

Саша рада, що музика для них – не основне джерело доходу: "Ми не сидимо і не думаємо, що треба зробити щось, щоб заробити гроші. А ми займаємося музикою, бо нам це подобається, і ми можемо дозволити собі зберігати повагу до своїх принципів і інтересів в плані реклами, виступів на сумнівних корпоративах і т.д."

"Ми дуже поганий приклад для того, що треба робити рок-гурту, – каже Сергій. – Бо музика для нас – це не джерело доходів, а джерело витрат. Ми дотепер не отримуємо дохід. Кожен місяць ми виходимо десь на нуль в окупності. Але ми вже не в глибокому мінусі, як було раніше. Нам дуже допомагало те, що у нас були гроші зробити це все поступово. І зараз ми маємо гроші, але ми їх постійно витрачаємо. І якщо б ми були фултайм-музикантами, я не знаю, як би ми виживали".

Іван з The Unsleeping хотів би, щоб музика була його єдиною роботою: "Ми з чуваками йдемо до того, щоб це було основним нашим прибутком. Я б перейшов на музику з превеликим задоволенням, зі спокійною душею. А потім би повернувся в лікарню, коли я б був дуже відомим, і проводив якісь музикальні наркози".

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
Іван, гурт The Unsleeping. Надано музикантом

"Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
The Unsleeping. Фото: Ольга Закревська. Надано музикантом

Хотів би займатися лише музикою і Даніель: "Якщо я би міг би жити з заробітку з музики: сидіти, писати, їсти, виходити годину на тиждень кудись погуляти, — мені б цього було достатньо. У мене немає великих потреб, я не матеріальна людина. Тож, якщо мені б вистачало коштів з музики, я б так і жив".

Lumosback не впевнений, чи займатися лише музикою все життя – це його: "Мені здається, треба трохи змінювати хоча б напрямок твоєї діяльності, якісь ролі, бачення і все таке. По-перше, для того, щоб бачити більшу картинку. Так ти можеш створити щось цікавіше. Але на даному етапі я хотів би не працювати, не залежати від чогось, окрім музики. Я хочу приділяти музиці весь свій вільний час, як діяльність, яка може мене забезпечувати, як те, чим я можу себе прогодувати, купити собі якісь приколи, подарунки друзям, дівчині, мамі щось подарувати".

Як змінити гру

То що робити інді-музикантам, щоб заробляти гроші, не рекламуючи казино, не маючи мільйонних прослуховувань, підписаного контракту з лейблом? Чому стається так, що вони вкладають свої ресурси, які, втім, не повертаються назад?

"Ми відстаємо від світу на 20-30 років в дистрибуції музичних продуктів, – вважає Іван Смірнов, – До нас прийшов Spotify, YouTube Music, а не від нас в США, Європу. Проте зараз молоді гурти, яким рік-два, можуть записатися в звукорежа, в якого апаратура куплена не за всі гроші світу, і закинути це на стрімінг. І СЛУХ про них напише, і їх одразу побачить 10 тисяч людей. Цього не було ще 5 років тому. Через це майбутньому поколінню артистів, які молодші на років 5 за тих самих The Unsleeping, буде легше. І буде більше людей, які зможуть не працювати на другій роботі".

Одним з головних джерел доходу для артистів були, звісно ж, концерти. Та в умовах повномасштабної війни, де більшість виступів частково (а іноді повністю) благодійні, питання доходу музикантів з таких івентів, очевидно, далеко не першочергове. Що логічно, адже збір коштів на потреби ЗСУ – головна "індульгенція" для проведення будь-яких івентів сьогодні. А інді-артисти, які позиціонують себе як свідомих та активних, звісно ж, беруть участь у десятках таких благодійних івентів і виступають лише за побутовий райдер.

"Артисти намагалися зробити все, що від них залежить, для того, щоб відправити якийсь кеш на військових, для того, щоб вони захищали нас і себе, врятували своє життя, – каже lumosback, – Та в сприйнятті різних людей і організаторів залишилася думка: "Артисти на початку повномасштабної війни безкоштовно виступали, їм же не треба було готувати дорогий сетап, так і зараз виступлять. Дамо їм мікрофон, барабани поставимо і хай грають". Але ніхто не думає про те, що, щоб організувати більш-менш якісний концерт, треба кошти мінімум на його організацію.

Я думаю, що все зміниться. Але артисти, медіа мають доносити до організаторів і до людей, що всі мають отримувати кеш. Він має бути аргументований, прозорий, зрозумілий, чітко обговорений. Навіть зараз з тим ринком, який ми маємо, з тими умовами, які ми маємо, артисти, лейбли, і організатори – всі могли б заробляти більше і почуватися краще. Але багато хто хоче обійти правила та заробити трошки більше самостійно і не поділитися. Лейбли, артисти, організатори івентів – усі мають розуміти, що якщо організатори заробляють гроші, то артисти також мають отримати гроші. Усі в цій сфері – взаємопов’язані".

Сергій з "дітей інженерів" вважає, що причина, чому незалежні музиканти заробляють мало своєю музикою, у тому, що в Україні немає хороших інструментів для її просування:

"Мають бути якісь програми, державні чи недержавні, для популяризації індустрії. Наприклад, те, що робить Суспільне Культура, Bezodnya Music, Лірум, СЛУХ. У медіа є засоби, щоб допомагати молодим музикантам. Але все одно цього недостатньо, тому що більшості артистів доводиться або дуже-дуже сильно потіти, щоб заробити на життя музикою, або займатися чимось іншим, а музику залишити як хобі. Великі медіа постійно «крутять» в ротації одних і тих самих артистів. А про тих, які намагаються щось робити самотужки, зазвичай дізнаються тільки або завдяки сарафанному радіо, або на стрімінгах".

Використання музики артистів по радіо, в магазинах чи кафе теж мало б оплачуватись. І у цьому є прогрес – у червні 20 українських радіостанцій почали співпрацювати з ГО "Українська агенція з авторських та суміжних прав". Серед них і такі радіохолдинги як Tavr Mediа. Згідно договору, артисти, пісні яких використовують ці радіостанції, отримуватимуть справедливу грошову винагороду.

"Індустрія дуже швидко розвивається, – каже Іван Смірнов. – Наші друзі з Kontrabass Promo кілька років тому були маленьким кластером чуваків, які трохи допомагали гуртам. Зараз вони ростуть і індустрія росте. Мені здається, справа більше в слухачі. Український слухач має трошки вирости. І оця бульбашка людей, які слухають якісне музло, має поступово розширюватись".

"Люди просто в цілому не завжди хочуть відкривати щось нове для себе, – додає Сергій Пухов, – Вони слухають те, що звикли слухати. І я, наприклад, в деякі моменти теж «консервуюся» на своєму плейлисті в Spotify. У мене не завжди виходить послухати навіть нові українські релізи. Та в мене є хороший плейліст у спотіфаї, «Кращі релізи п’ятниці» від «Самобутнього». І там я відкриваю для себе нові жанри. Наприклад те, що в Україні є реп, який може заткнути західні аналоги чи що є достойна електронщина. І було б круто, якби були якісь важелі, щоб мотивувати людей шукати нову музику. І бажано самому її шукати".

Іван Смірнов вважає, що потрібно також розвивати локальну сцену: "Треба, щоб такі фестивалі, як Faine Misto, трошки меншого рівня, були в кожній області кожного літа, кожної осені. Якщо поїхати в Європу, я думаю, що в Німеччині, в Нідерландах є їхні локальні фестивалі, де групи знають тільки в цих країнах. І ці гурти в себе збирають по 5-6 тисяч людей".

Щоб дізнатися більше про українську інді-сцену, дивіться проєкт Artилерія на YouTube-каналі "Суспільне Культура".

Також дивіться спільний концерт проєктів Слей Шоу та ві "Музика Незалежності", де ви почуєте лише якісних українських інді-артистів

Читайте, як в умовах повномасштабного вторгнення формувалася нова інді-сцена.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок