З початком місяця прайду у багатьох країнах світу відбулися події на підтримку рівності. Нещодавно українські компанії, музеї та навіть Міністерство культури та інформаційної політики додали графічні елементи до своїх візуальних логотипів у соціальних мережах.
Протягом 22-25 у Києві відбувся перший квір-кінофестиваль України Sunny Bunny. А проте через російське вторгнення цьогорічний Kyiv Pride відбуватиметься у Ліверпулі у межах програми Єврофесту та "Євробачення-2023".
Питання прав людей під час війни як ніколи набуває актуальності, і представники квір-спільнот заявлять про потребу в допомозі, зокрема йдеться про підтримку закону про реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар.
Спеціально для Суспільне Культура Іванна Козаченко зробила огляд мистецьких та театральних робіт, що закликають до рівності, поваги та дотримання прав людей.
Антон Шебетко
Антон Шебетко — український фотограф та художник, який працює, зокрема, з темою квір-спільнот, гендерної ідентичності та прав людей. Він також автор книжки "Коротка суб'єктивна історія квіру в Україні".
"Ми були тут" (2018) — одна з ключових робіт для квір-спільноти, що була створена за останні кілька років. Це відеоінсталяції та серія фотографій, що розповідають особисті історії квір-людей на війні.
Ця робота стала своєрідним маніфестом, що відповідає на закиди правих та консервативних груп щодо відсутності квір-спільнот у війську. Натомість ця робота підкреслює проблему видимості, що часто пов’язана з насильством. Деякі люди з цих фотоісторій не показують своїх облич, адже досі потребують захисту від нападів.
Проблема видимості квір-людей в армії досі існує, однак у цьому питанні вже є зрушення. Дуже багато геїв та лесбійок відкрито ведуть соціальні мережі та говорять про свою присутність у різних підрозділах. Вони також заявляють про потребу підтримати закон щодо цивільних партнерств, який допоможе їм вирішити нагальні потреби, пов’язані з цивільним правом.
Роза Саркісян
Роза Саркісян — режисерка, працює із синтезом театральних ігрових практик, постдокументального театру, кінематографу, музики та перформансу.
"Синдром Гамлета" — унікальна постановка, в якій п'ятеро молодих людей діляться досвідом війни. Усі вони перебувають на різних стадіях розуміння своєї травми, але кожен має можливість поставити запитання "бути чи не бути". Головні герої розмірковують, намагаються відрефлексувати пережитий досвід посттравматичного синдрому, конфлікту поколінь, дискримінації та гомофобії.
Репетиції п'єси поєднуються зі спостереженням за життям героїв. Прем’єра фільму Ельвіри Нєвєрової, Пьотра Росоловського, який документує підготовку постановки, відбулася 30 вересня 2022 року в межах міжнародного кінофестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Анатолій Бєлов
Гендер, гендерна ідентичність, квір та сексуальність є постійними точками відліку в творчості Анатолія Бєлова.
Зокрема, серія Бєлова "Таємничий ліс" присвячена виживанню та пристосуванню до зовнішніх обставин. Його дерева трансформуються та оживають, усі образи зливаються в казкову мішанину з людей, тварин і рослин.
Усе це є частиною всесвіту Кібели, римської матері богів. Її міф обертається навколо гендерного дуалізму, адже вона з'явилася на світ через звільнення від маскулінності демонічного гермафродита.
Ян Бачинський
Ян Бачинський у своїх мистецьких фільмах (зокрема "Товариство секта", 2020. "90-ті дні війни", 2022 та "Дідова шкіра", 2020) займається пошуком реакцій на агресивне консервативне середовище та традиційний уклад. Митець мріє про утопічне суспільство і втілює ці фантазії про майбутнє у своїх творах. Наприклад, досліджує публічний простір шляхом власного втручання і добудовування елементів у нього. Через персональні історії Ян Бачинський говорить про особисті та глобальні проблеми суспільства, торкається проблем самоідентифікації, освіти, безпеки, традицій та культури загалом.
komaha
Молодий художник зі Львова. Як квір-персона рефлексує на цю тему у своєму мистецтві, паралельно досліджуючи людину, її почуття та тіло.
"Мої полотна є таким собі літописом мого життя. Зокрема, в одній зі своїх серій я переосмислюю мотив святості та героїзації та зображую несхожість як дар", — говорить він.
Оксана Казьміна
Оксана Казьміна — українська режисерка документального кіно, медіахудожниця та перформерка. ЇЇ проєкти THE BACKSTAGE HISTORIES (2014-2020) та "Тілесні практики" говорять про нові аспекти реальності, такі як мілітаризація та зростання ультраправих рухів, їх вплив на сприйняття матеріального та тілесного.
У вільному польовому дослідженні Оксана фіксує паралельний спосіб буття та людей, які зазвичай не потрапляють до офіційного наративу історії. Художниця вивчає різні тілесні досвіди та політику, що з них випливає.
З 2016 року Оксана працює над своїм дебютним повнометражним фільмом UNDERWATER.
UNDERWATER — довготривале дослідження повсякденних практик взаємодії з патріархатом, включає різні аспекти життя і творчості трьох українських художниць AntiGonna, Ксенії Платанової та Марії Проніної.
dvijka collective
Колектив DViJKA заснований в Києві, зараз живуть в Лондоні. Художники-дослідники, які працюють у сферах перформансу, кіно, письма та архівування. Їхня робота зосереджена на висвітленні досвіду ЛГБТКІ+ українців та документуванні історії квір-спільноти. 3 березня в SDK Slonecznik у Варшаві відбулася презентація книги Queer Ukraine: An Antology of LGBTQI+Voices During Wartime, над якою вони працювали спільно з Rebel Queers.
Queer Ukraine: An Antology of LGBTQI+Voices During Wartime — це антологія текстів, поезії та особистих історій, яка об'єднує дванадцять українських ЛГБТКІ+ голосів. Ця книга є фандрейзинговим інструментом, і всі вторговані кошти підуть до благодійних організацій, які підтримують ЛГБТКІ+ людей в Україні.
resew cooperativ
Швейний кооператив є горизонтальною, антиавторитарною, феміністичною ініціативою з Києва.
"Решев" виконує замовлення на пошиття одягу людей з різних спільнот, проводить воркшопи по апсайклінгу та ремонту речей із текстилю. Наразі кооператив перейшов у формат укриття, реагує на невідкладні потреби людей довкола укриття: на запити про продукти, воду і релокацію. Активістська діяльність кооперативу зосереджується навколо інтерсекційногоІнтерсекційність полягає у перетині оптик та досвідів щодо різних форм пригноблення на основі статі, гендеру, класу, раси, тощо. фемінізму, економічної нерівності та екоактивізму. Проводять майстер-класи для ЛГБТІК+ людей і шиють одяг для транс- чи небінарних людей.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
