Перейти до основного змісту
Головпоштамт: історія інформаційного серця старого Києва

Головпоштамт: історія інформаційного серця старого Києва

Головпоштамт: історія інформаційного серця старого Києва
.

10 червня голова “Укрпошти” Ігор Смілянський заявив, що підприємство планує продати головний офіс, який розташовується на Хрещатику – за його словами, будівлю оцінили приблизно в 1 мільярд гривень. Смілянський сказав, що в центральному офісі працює понад тисяча людей, чий виробничий процес блокується демонстраціями та історичними подіями, які відбуваються на Майдані Незалежності.

Не секрет, що будівля Головпоштамту має історичне значення, адже багато десятиліть центральна пошта знаходиться саме в цьому кварталі. Чому свого часу поштамт заклали саме на Хрещатику, хто звів історичну будівлю та що їй не повернули після реставрації 1989 року? Про це в ефірі Радіо Культура ведуча Людмила Ляхевич дізналась у києвознавця Михайла Кальницького.

Головпоштамт: історія інформаційного серця старого Києва
Проєкт Головпоштамту (1952). Автори: Б.Приймак, В. Ладний.

У 50-х роках побудували не просто Головпоштамт, а Будинок зв’язку. Споруда зводилася у 1952-1957 роках за проєктами архітекторів Бориса Приймака, Вадима Ладного та інших. З одного боку, це був Головпоштамт для обслуговування великої кількості людей та організацій, а з іншого – офіс Міністерства зв’язку України.

Хрещатик – головна вулиця Києва – був традиційним місцем зосередження головної поштової установи в Києві. Ще в середині ХІХ століття тут – трохи в іншому місці, але в тому ж кварталі – знаходилась поштова контора. Перед війною вона переїхала до Хрещатика, 26, де зараз розташований Будинок Українського радіо. Проте старий будинок пошти був настільки зруйнований війною, що при складанні нового генплану Хрещатика вирішили, що краще перенести поштамт на рік з Центральною площею.

Будинок, який там був, колись належав аптекарю Йоганну Ейсману. Проте під час нацистської окупації він був повністю зруйнований, а на його місці спорудили Будинок зв’язку, той, що існує зараз.

Конкурс на план Хрещатика свого часу був досить великий і солідний. У ньому брали участь архітектори практично з усього Радянського Союзу. І зрештою остаточний варіант комплексу Хрещатика було прийнято за участю як київських, так і московських фахівців. Значною мірою цей варіант було реалізовано, хоча і з подальшими уточненнями. А архітектор Борис Приймак, до речі, деякий час був головним архітектором Києва.

Читайте також: "Чим театри займалися на карантині та який в них подальший план дій"
Головпоштамт: історія інформаційного серця старого Києва
2 серпня 1989 року внаслідок обвалу колонади Головпоштамту загинули 11 осіб.

Сама будівля є зразком класичної архітектури. Виразна деталь, яка виходить безпосередньо на Майдан – це двоярусний портал. Як відомо, з ним трапилася сумна подія: в серпні 1989 року він обвалився, після чого було проведено головну реставрацію будинку. Проте після ремонту одну деталь так і не повернули: раніше над карнизом поштамту була досить гарна і художньо виконана балюстрада. Під час реставрації цю балюстраду зняли, але чомусь вирішили її не поновлювати – тепер поштамт виглядає як трохи незграбно підстрижений.

Саме на Хрещатику Головпоштамт розмістився, тому що у 1870-х роках Майдан отримав значний статус, коли посеред тогочасної площі Думської було споруджено будинок міської Думи. Це був центр місцевого самоврядування, біля якого було дуже багато різних фірм, підприємств, які потребували поштових послуг. І багато кому було зручно користуватися поштою саме в центрі.

Історично це будівля поштамту і не слід нехтувати київською історією, тим паче, що перед будинком поштамту стоїть відомий монумент – мармурова колона – біля якої ми читаємо відстані від Києва усіх міст України та важливих світових міст. Адже традиційно відстані між містами рахують від поштамту до поштамту.

Топ дня
Вибір редакції
На початок