Ukrainian Fashion Week та Copenhagen Fashion Week оголосили про партнерство у новому сезоні. Після початку повномасштабного вторгнення Ukrainian Fashion Week створили ініціативу Support Ukrainian Fashion, у підсумку якої Міжнародний сезон тижня моди пройшов у 10 світових столицях моди.
Нині триває Другий Міжнародний сезон, минулого тижня пройшов Berlin Premium, де взяли участь 10 українських дизайнерських брендів. Зараз дизайнери готуються до Тижня моди у Копенгагені, а наступним буде Лондон.
Про світову фешн-галузь як майданчик культурної дипломатії просто говоримо із співзасновницею та головою оргкомітету Ukrainian Fashion Week Іриною Данилевською.
Другий Міжнародний сезон Ukrainian Fashion Week триває, ви написали: "Готуємо дизайнерів до Копенгагена". На якому етапі зараз ця підготовка?
На фінальному етапі – 31 січня розпочався Copenhagen Fashion Week, а 1 лютого відбулось відкриття Copenhagen International Fashion Fair, яке називається CIFF і в якому братимуть участь два наших бренди: Т. Mosca і RDNT.
Чим цей тиждень моди особливий серед усіх світових?
Цей тиждень найбільше зорієнтований на sustainabilityЕкологічна мода – це спосіб, за допомогою якого бренди створюють одяг, який не лише зменшує вплив на навколишнє середовище, але й пам’ятає про людей, які працюють над виготовленням одягу. Простіше кажучи, це мода, створена етично та екологічно., на свідому моду і свідоме споживання. І мені дуже приємно, що бренд RDNT – це бренд, який сповідує sustainability, дизайнером якого є Андре Тан.
З приводу T. Mosca можу сказати, що це бренд трикотажного одягу, і серед його особливих нюансів те, що вони вміють створювати дизайнерський, але водночас комфортний одяг, що дозволяє нам залишати його у гардеробі довго, що також сприяє свідомому споживанню.
Читайте також: "Від простих жителів до фешн-індустрії: коротка історія української моди часів незалежності"
Продовжуючи тему дизайнерських брендів, тріумф наших у світі: Іван Фролов, Руслан Багинський – це сплеск загального інтересу до України чи логічний підйом, до якого ми довго йшли?
Говорячи про дизайнерів цих двох брендів, я б, звичайно, говорила про свідомий поступовий рух вгору, рух до всесвітньої популярності та визнання. Але безумовно ці трагічні 11 місяців ще більше уваги привернули до українців, до України, ну і, звичайно, до української fashion-індустрії.
Для мене було несподівано і важливо, що світова мода, індустрія крім того, що демонструє різноманітність, інклюзивність, свободу, у цьому випадку продемонструвала і солідарність, несподівану для цієї галузі рису. Те, що нас підтримали 12 країн за ці два сезони, свідчить якнайяскравіше про те, що мода за справедливість, за мир і за свободу.
Продовжуючи ваші слова, якщо розглядати фешн-індустрію як поле для культурної дипломатії, то яким чином вибудовується ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків? Як український дизайнер, показуючи свої речі на подіумі тижня моди, може вплинути на те, щоб більше донатів громадяни цієї країни робили? Або якось привертати увагу до України серед медіа, наприклад?
Кожен показ українського дизайнера, кожна подія, яка відбувається з українськими дизайнерами у світі, привертає увагу до України. Більше того: привертає увагу як до країни талановитих людей. Дуже важливо, щоб світові новини про нашу країну були не тільки з фронту, а й з економічної та культурної сфери. Щоб світ розумів, що вони підтримують народ, який має величезний потенціал, і в першу чергу особисто для мене – культурний потенціал. Тому так важливо, щоб українські дизайнери були у світі, інколи цей заклик "Підтримайте Україну!" звучить буквально з подіуму.
Коли на подіумі з’являються речі, наприклад, у кольорах національного прапора, або з державною символікою України, або з уже знаменитими на весь світ українськими вишивками. Інколи цей заклик може бути не таким буквальним, але це не значить, що він менш ефективний. Те, що бачать на подіумі медіа, люди, а потім очима медіа бачать пересічні громадяни тієї чи іншої країни, мені здається, дуже впливає на позитивне ставлення до України та до людей, які зараз перебувають у такій трагічній ситуації.
Як мода може нам допомагати зараз, дуже репрезентативний приклад із флешмобом із леопардами. Як ви самі до цього явища поставилися?
Позитивно, це ще одне свідчення нашої креативності й того, що наша сила у тому, що робимо ми, пересічні українці. Незалежно від влади, не очікуючи команди, люди активно включаються в ту чи іншу подію. Це також є впливом, особливо якщо ми з вами говоримо про актуальність й впливовість соцмереж у світі.
Щодо санкцій у сфері моди. Після того, як весь важкий так званий "люкс" вийшов із Росії, чи потрібно нам зараз докладати зусиль, щоб у них не виникало бажання туди повертатися?
Нам не треба докладати зусиль у першу чергу як клієнтам, або людям, які слідкують у медійній площині, або у площині соцмереж, які слідкують за тими чи іншими брендами. Такі великі бренди, здавалося б, насправді дуже чутливі до того, що пишуть про них пересічні клієнти, що пишуть про них пересічні люди.
І нам ні в якому разі не можна опускати руки, так само, як, наприклад, зараз у Лондоні, коли ми говорили з медійним і піар-агентством, яке буде вести показ трьох українських дизайнерів Івана Фролова, Ксенії Шнайдер і Юлі Паскаль, вони запитали, які у нас побажання до преси. Однозначна думка дизайнерів була така: ніякої російської преси, ніяких російських інфлюенсерів, ніяких російських моделей на подіумі Ukrainian Fashion Week.
Кожен раз, наголошуючи про це в професійній сфері, ми додаємо впевненості у тому, що світ зрозуміє, яку трагедію ми зараз переживаємо, і зрозуміє, що кожен крок є ефективним у допомозі Україні.
Скажіть, будь ласка, що робити з росіянами, з культурними діячами, які фігурують на головних Тижнях моди? Як би ви цьому протистояли?
Я б не сказала, що вони активно фігурують – зараз набагато менше російських дизайнерів з’являється в офіційних графіках того чи іншого Тижня моди. Але це все одно, на жаль, залишається на розсуд організаторів. Інколи нам вдається привернути увагу до цього питання, як, наприклад, було у минулому сезоні, коли українські дизайнери брали участь у показі у Будапешті, або коли брали участь у показі на Мальті. Ми говорили про те, що ми не хочемо і не будемо на одному подіумі з російськими дизайнерами, принаймні з тими, хто не висловив публічно свою оцінку російській агресії.
Всередині Росії у жовтні анонсували, що на російський ринок повернуться відомі масмаркет-бренди. Чи є можливість впливати в таких ситуаціях?
Я можу впливати на це як громадянин, як людина, яка працює у соцмережах, і як просто клієнт. Я залишаю за собою право не просто ігнорувати ці бренди, а й закликати до цього інших. До речі, так роблять і багато не просто дизайнерів, а членів чесної фешн-спільноти, яка є в Україні та не тільки.
Перейдімо до самої моди. У подкасті на Франка ви говорили про те, як мода зараз змінилася, з початком пандемії Covid-19 стала більш відкритою для загалу, і стала майданчиком, з якого можна говорити про проблеми. Як зараз під час війни змінилося те, що створюють і показують українські дизайнери на світових майданчиках?
Є такі абсолютно чіткі, формальні вислови дизайнерів. Для мене цінно, що, створюючи свої капсульні колекції, або спеціальні колекції, або спеціальні лінії свого бренду з патріотичними гаслами, з використанням державної символіки, вони все одно залишаються вірними собі. І це дуже важливо, тому що це більш ефективно як інструмент.
Для мене яскравий приклад бренду Frolov, який створив окрему лінію під назвою Frolov Heart і використав символ, анатомічне серце, здизайнувавши його у блакитно-жовтих кольорах, щоб привернути увагу як зірок, так і пересічних клієнтів до війни в Україні.
І ця лінія, яка включає дуже практичні речі, – світшоти, футболки, на яких серце вишите різними вишивками регіонів України, вишите шовком, вовною, бісером. Жовто-блакитне серце – це дуже щире і, як мені здається, правильне і щемливе гасло-заклик щодо підтримки.
Нещодавно відкрилася виставка костюмів з фільму "Памфір" в Українському домі, і це дуже наочно показує, до чого ми зараз звертаємося всередині країни. Але подекуди, і ви вже про це говорили, цей тренд зажовують, коли виготовляють одяг з принтом вишивки чи Збройних сил, і це перетворюється на так звану неошароварщину. Як гадаєте, чи проблема це? І як ви зараз до цього явища ставитеся?
Як професіоналу мені здається, що це проблема. І коли ми з дизайнерами виступали на форумі "Креативна Україна", який відбувся нещодавно, ми говорили про те, що дуже б не хотілося, щоб переходили межу хайпування. Я не говорю про дизайнерів, вони якраз тримають рівень і креативності, і якості цих речей дуже високо – мова йде про масмаркет-бренди.
Але я знаю українців, які дуже прискіпливо ставляться до таких зловживань, і я знаю, що вони не проголосують гаманцем, якщо будуть бачити, що якість ідеї та виконання не відповідає їхнім очікуванням. Я вірю в українців, і я вдячна їм за те, що вони своїм повсякденним одягом, який було особливо видно у теплі часи, підтримували країну, підтримували високий градус патріотизму і з задоволенням носили і футболки, і худі, і світшоти, і навіть сумки і кепки з українською національною символікою.
Немає дрібниць, і в такій ситуації, у якій ми зараз з вами опинилися, кожна крапля може перетворитися на велику і стрімку течію, яка допоможе нам змінити все те, що відбувається у нас зараз.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
