Головне управління розвідки повідомляє, що підрозділи "воєнізованої поліції" на тимчасово окупованих територіях вилучають книжки, присвячені історії України. Це художня та публіцистична література. Найбільше під обшуки підпадають підручники з історії України для шкіл, а також інші книги, які містять інформацію про Майдан, АТО, ООС, та імена героїв: Мазепи, Петлюри, Бандери, Шухевича і Чорновола.
Знайдені книжки вилучаються і знищуються або на місці, або везуться в невідомому напрямку. Тут неможливо не провести паралель з гітлерівською Німеччиною, яка вилучала та спалювала привселюдно літературу, яка заперечувала їхню ідеологію. Ми мусимо додати, що все, що забороняється, – викликає додатковий інтерес.
У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії на територію України з’явилася додаткова робота в Інституті національної пам’яті. Адже ця інституція спрямована на дослідження, опрацювання, поширення та популяризації української історії. На зв’язку з нами – голова ІНП Антон Дробович.

Перше запитання: воєнізована поліція вирішила показати, що Росія дуже налякана правдивою українською історією. Чому знищення книжок – це перші кроки, які здійснює так звана воєнізована поліція?
Вже була згадана нацистська Німеччина – історія зі спалюванням книжок дійсно є прямою аналогією.
У травні 1933 року були спалені десятки тисяч книжок, які, як кричали пропагандисти нацизму, відображають "не німецький дух". Те саме ми бачимо і зараз, як окупанти на тимчасово окупованих територіях намагаються викорінювати "не руський дух".
Це робиться тому, що вони відчувають слабкість перед фундаментальними речами, які дають українцям силу. Це речі про нашу історію, про наші подвиги минулого. Вони бачать, як це сильно допомагає нам у війні. Бачать, що вони не можуть досягти ніяких суттєвих успіхів, і намагаються з цим боротись. Але що більше з цим боротися, то більше українці будуть це захищати.
Останніми днями мережею поширюються жарти, які базувалися на цитаті пана Кадирова, який всім погрожував, що от-от зловить Степана Бандеру. Ми бачимо, що це — один з тих діячів української історії, від якого зараз зачищають полиці. Це все для того, щоб російські солдати не дізнались, що Бандера давно мертвий?
Рівень примітивності та неосвіченості цих людей, зокрема Кадирова та інших чиновників середнього військового рангу – це примітивні люди, неосвічені ні в європейській, ні в українській культурі. Я впевнений, що і в російській вони не розбираються. Якби розбиралися хоча б у своїй культурі, то не могли би вчиняти тих злочинів.

Книги знищуються, тому що постаті, про яких йдеться, дають українцям сили, показують приклад боротьби. Для нас комічно, що вони намагаються ловити Бандеру або викорінити з нашої пам’яті якихось постатей типу Петлюри, Мазепи. У них нічого не вийде з дуже простих причин – вони не уявляють, скільки таких постатей в нашій історії. Скільки цих джерел сили. Можливо, якби вони витратили роки на вивчення української культури та історії, вони могли б скласти такий список.
Де найшвидше і найкраще можна дістати інформацію про, зокрема, Степана Бандеру та інших діячів історії?
Перш за все, є відкриті українські енциклопедії. Також всіх закликаємо користуватися сайтом Українського інституту національної пам’яті, там дуже багато інформації. Знову ж таки, Інститут історії України НАН, там велика цифрова бібліотека, зокрема, що стосується постатей українського визвольного руху. В Україні донині немає канонічної якісної наукової біографії Степана Бандери. Є ідеологічно забарвлені дослідження, але фундаментальної наукової монографії немає. Це питання, яке потрібно з часом вирішити. На створення подібних книг має бути спрямована і діяльність нашого інституту, інших академічних інститутів. Бо наш займається відновленням та збереженням пам’яті, не стільки науковими дослідженнями, скільки їх підтримкою.
Про теперішні дослідження та майбутні. Зараз історики та юристи по всьому світу збирають та складають методологію опрацювання воєнних злочинів, які здійснює армія РФ на території України. Чи долучається до цього Інститут Національної пам’яті? Яка мета цих досліджень?
Треба розрізняти збір доказів для міжнародних процесів проти Росії, які, звісно, настануть – ті злочини, проти людяності, за порушення права ведення війни – і, власне, наукові речі.
Якщо говорити про наукові речі та популяризаціійні матеріали, то Інститут ще до початку активної фази війни минулого року відкрив віртуальний Музей російської агресії. Це двомовний портал, українською та англійською мовами, який розповідає про злочини Росії в окупованому Криму, в цьому році відкрили про Донбас.
Посилання на Віртуальний музей російської агресії тут.
Також існує архів усної історії, в якому ми збираємо свідчення окремих людей, які також постраждали, або військових, які брали участь, або учасників революції Гідності, які розказують про перебіг та передумови російської агресії. Тобто такі проєкти запущені, вони розвиваються, і ми будемо раді передавати наші матеріали до міжнародних інстанцій. І будемо дуже тішитись, якщо матеріали стануть доступними й для нас. Бо зараз вони цінні, а через 50-100 років вони будуть надзвичайно важливі для розуміння цієї війни.
Війна — усі останні новини
- "За Україну, за її волю!" Повстанський плейлист на Spotify від Суспільне Культура
- "О, Україно! О, рідна Ненько!" Добірка січових, стрілецьких і пісень УПА з акордами
- Там загинули "мирные советские граждане" — Дробович про пам'ять Бабиного Яру у радянський час
- "Від їхньої репутації каменя на камені не лишиться". Дробович про справу 10,5 млн жертв Голодомору
- 50 років операції "Блок": Як КДБ полював на дисидентів і арештовував за коляду
- У центрі Києва вивісили банер на честь СС "Галичина". Інститут нацпам'яті назвав це "недоречним"
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!