Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину
Фото: Вікторія Підуст / Bird in Flight

Сьогодні Львів продовжує жити, але впіймати неквапний темп життя важко. На вулицях багато людей, але між ними — нервозність. Це й не дивно, зазвичай яскраві та привітні вулиці міста нині ніби в броні: вітражі та скульптури ховаються від очей випадкових перехожих, закриті риштуванням, залізними листами, плівками та мішками з піском.

Видання Bird in Flight розповідає про те, як місто намагається вціліти.

Поки російські окупаційні війська продовжують нищити міста на півдні та сході, руйнувати культурний спадок, Львів отримав час, щоб максимально укрити всі цінні артефакти. І якщо музейні експонати можна сховати в бомбосховища, то є культурні цінності, які лишаються на вулицях – численні храми, собори та скульптури. І їх зберегти може тільки небайдужість фахівців.

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину
Фото: Вікторія Підуст / Bird in Flight

"Львів хотілося б увесь накрити куполом, його центральна частина — це фактично музей просто неба. Ще є власне етнографічний музей просто неба, багато пам’яток довкола міста, та й узагалі в Західній Україні їх найбільше, зокрема у Львівській і Тернопільській областях", — розповідає реставраторка Інна Дмитрук-Сорохтей.

Вона додає, що у Львові є профільні організації зі збереження пам’яток, а також благодійна, яку очолює Андрій Салюк. І приватна працює швидше, адже позбавлена бюрократії: "І мене досі вражає, наскільки все швидко відбувається. Я дуже добре знаю, як це працює з державними музеями, коли закупівля реставраційних матеріалів через бюрократію може тривати тижні зо два. А тут я обираю все необхідне у магазині, їду з чеками до благодійної організації, там усе оплачують, і вже за дві години ми забираємо матеріали".

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину
Фото: Вікторія Підуст / Bird in Flight

Реставраторка щиро вдячна колегам з Польщі, які роблять важливий внесок у цю роботу із захисту пам’яток: "Але найбільшу підтримку маємо від наших колег із Польщі. Передусім, вони одразу дали нам рекомендації. А це все поради від людей з кількома вищими освітами, які знають, що робити, а також дуже добре розуміють, що означає "російський чобіт". Також вони надсилають нам кошти і величезну кількість гуманітарної допомоги — (…) саме матеріали нам, реставраторам. Крім того, польські спеціалісти приїздять і працюють разом із нами, навіть розуміючи, як тут небезпечно".

Однак, найбільше досвіду із рятування цінностей під час війни має Хорватія – саме тому українські реставратори нещодавно провели зум-зустріч за участю міністерки культури та колег з різних галузей, адже мова йде не тільки про масштабні архітектурні пам’ятки, а й про твори на дошках (наприклад ікони), твори на полотні, на папері, скульптури інтер’єрні й екстер’єрні – усе це абсолютно різні спеціальності.

"Хорватські фахівці – єдині в Європі мають досвід, бо вони воювали і рятували пам’ятки, переживши війну. Вони консультували нас, що робити в умовах бойових дій, наближення фронту. Про деякі речі нам ніхто не говорив. Ми підготували інструкцію, яку поширюватимемо серед священників і церковних комітетів, а іншу зробили інструкцію для малих музеїв", ‒ говорить Андрій Салюк.

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину
Фото: Вікторія Підуст / Bird in Flight

"Ніхто не знає, скільки ми маємо часу. У нас є список пам’яток, які потрібно захистити, і ми просто йдемо по черзі, іноді повертаємося до вже закритих об’єктів і щось підправляємо. Таке враження, що кожного дня цей список лише збільшується", — зізнається Інна.

На щастя, жителі міста допомагають реставраторам – розповідають про будинки, де збереглися вітражі чи інші цінності, про які можливо забули. Та на декого ці роботи навівають тривогу – бо зазвичай місто виглядає ошатно та святково, а нині увесь вкривається залізом та мішками, що пригнічує.

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину
Фото: Вікторія Підуст / Bird in Flight

"Звісно, ми чудово розуміємо, що наша праця — це як мурашка воду носить на велику пожежу. Ми так, імовірніше, власне сумління заспокоюємо. Але якщо буде хвиля від якогось далекого вибуху, то вітраж хоча б не висадить чи уламки не потраплять у вікно, а розіб’ються об залізні листи або дошки, якими ми його закрили. Тобто ми розуміємо, що захищаємося не від чогось кардинального. Але мені жодного разу не спало на думку, що можна було б узагалі нічого не робити", — пояснює реставраторка.

До порятунку культурної та історичної спадщини Львова долучились будівельні компанії, які надають безкоштовно в оренду риштування, допомагають і будівельними матеріалами.

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину
Фото: Вікторія Підуст / Bird in Flight

Волонтери разом із фахівцями уже закрили скульптури Діани, Нептупа, Амфітріди та Адоніса на площі Ринок – їх обгорнули вогнетривкою тканиною, фольгою, вдягнули спеціальні мішки, а навколо зробили риштування. Закрили елементи на Римо-католицькому архикатедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. Сховали всі скульптури Апостолів довкола костелу. З Вірменського собору вперше з часів Другої світової війни вивезли й сховали у безпечному місці цінну дерев'яну скульптуру Христа XV століття.

Одягнені в риштування і бляху: як Львів рятує свою безцінну культурну спадщину
Фото: Вікторія Підуст / Bird in Flight

Львів увійшов у список Світової спадщини ЮНЕСКО у 1998 році. А це вся центральна частина міста площею майже 150 га і понад 2500 архітектурних споруд.

Війна — усі останні новини

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас.

На початок