Номінований на "Оскар" американський кінорежисер Вес Андерсон зніме екранізацію твору письменника Роальда Дала "Чудова історія Генрі Шугара".
Про це повідомляє Deadline.com.
У фільмі мають знятися такі актори, як Бенедикт Камбербетч (має зіграти Шугара), Рейф Файнс, Дев Патель і Бен Кінгслі.
Книга "Чудова історія Генрі Шугара" складається з кількох оповідань. За сюжетом, 41-річний холостяк, який отримав великий спадок від батька, знаходить у бібліотеці друга зошит із історіями, які різко змінюють його життя. Джерела видання повідомили, що екранізація складатиметься з трьох міні-фільмів, схожих на "Баладу про Бастера Скраггса" братів Коенів. Очікується, що зйомки розпочнуться вже в січні у Лондоні.
Як пише "Читомо", Netflix придбав права на екранізацію усіх творів письменника за 370 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 14,5 млрд грн). Ці кошти переважно отримає родина Дала, проте частина піде на створення благодійного фонду для підтримки партнерів у сферах охорони здоров’я дітей, боротьби з ненавистю та расизмом.
Підставою для такого рішення може бути оприлюднена у 2020 році офіційна заява від родини письменника та Roald Dahl Story Company із вибаченнями за антисемітські коментарі Дала.
"Ці упереджені зауваження незрозумілі для нас і різко контрастують з людиною, яку ми знали, і з цінностями, що лежать в основі оповідань Роальда Дала і позитивно впливають на молодь протягом поколінь. Сподіваємося, що Роальд Дал, який робив це якнайкраще, в найгіршому разі допоможе нам нагадати про важливість слів і їхній вплив, що триває", — йдеться в заяві.
За даними "Читомо", через неприйнятні висловлювання щодо єврейського населення у 2016 році (рік сторіччя письменника) Королівський монетний двір Британії не висунув Роальда Дала на карбування пам’ятної монети, зазначивши, що той "не є автором з найкращою репутацією".
У 1983 році в інтерв’ю для журналу New Statesman Дал заявив, що "навіть такий огидний тип, як Гітлер, мав підстави переслідувати (євреїв — ред.)". Його біограф Джеремі Треглоун зазначив, що у першому романі для дорослих "Колись ніколи" (1948) "одкровення про нацистський антисемітизм і Голокост не завадили Далу висміювати "маленького лихваря з Гаунсдіча на ім’я Мітбейн, який, коли почалося голосіння, кинувся б униз до великого сейфа, в якому зберігав гроші, відкрив його і заліз всередину на найнижчу полицю, де б лежав, наче їжак під час зимівлі, допоки все б не стихло". А в оповіданні "Мадам Розетта", головна героїня описана як "брудна стара сирійська єврейка".
"Вибачитися за слова улюблених бабусь і дідусів — непроста справа, але це ще важче, коли слова такі образливі для всього суспільства", — повідомила Times Roald Dahl Story Company у коментарі The New York Times.
