Перейти до основного змісту
Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
.

Соціальні мережі наповнені скорботними постами: "Він згорів", "Унікального інструменту більше немає", "Втрата єдиного такого". Все це присвячено органу, який знаходився у київському костелі святого Миколая з 1981 року, але 3 вересня згорів. Релігійну будівлю десятиліттями ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики та віряни римо-католицької церкви.

Суспільне Культура зібрало історію музичного інструменту та відновило хронологію 20-річних подій, які призвели до втрати та пошкодження культурної спадщини.

Згорів у річницю

Свідками початку пожежі були музиканти Національного будинку органної та камерної музики України. 3 вересня вони прийшли на репетицію у костел, бо за тиждень, 10 вересня, мали розпочати новий концертний сезон "Парад Органістів". У програмі стояли виступи органістів та органісток з композиціями Баха, Вагнера, Фумагаллі, Скорика та інших світових композиторів.

На початку репетиції музиканти "продули" інструмент — традиційна процедура перед тим, як на ньому грати. А потім почули тріск усередині органу, схожий на той, який буває від короткого замикання електрики. Далі з інструменту пішов дим, затим вогонь.

Слідство остаточно не визначило причину пожежі, проте основна версія, за словами міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, — всередині дерев’яного корпусу органу, якому якраз у 2021-му 40 років, загорілися електроприводи.

Інструмент давно потребував ремонту, додав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Та і його конструкція вимагала серйозного вдосконалення. Наприклад, у ній неможливо було встановити додаткові захисні металеві елементи для електроприводів.

Пожежа майже не завдала шкоди самому костелу: знищено орган, люстру та декор — все у воді та кіптяві. На питання, чому будинок органної музики не отримував фінанси на ремонт органу, відповідь є, але від неї не стає легше: ставлення держави до культурної політики та низька відвідуваність культурних подій населенням.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
Концертний зал у костелі до пожежі.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
Концертний зал у костелі.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
Концертний зал у костелі.

Входив у двадцятку найкращих Європи

Орган в костелі з'явився у 1981 році, коли у будівлі відкрили Республіканський (наразі Національний) будинок органної та камерної музики. У радянський час це була класика — концертні зали "духовної" музики відкривали не лише у філармоніях, а й великих церквах, бо вони не функціонували як культові установи. А таким чином культурна спадщина починала діяти.

Є легенда, що орган в костелі був до 1981 року. Історики та священники вважають, що міф виник через те, що будівлю розграбували у 30-х роках.

Костел святого Миколая побудував архітектор Владислав Городецький за проєктом архітектора Станіслава Валовського. Будівництво тривало десять років — з 1899-го по 1909-й, і було профінансоване римо-католицькою громадою Києва. До середини 30-х тут відбувалися релігійні служби, а після настоятеля заслали на Соловки. Після цього з церкви зникли мармуровий амвон та різьблена передвівтарна перегородка, три дзвони роботи варшавських майстрів, вітражі, які виготовили у майстерні Тоді у Ризі. Це лише те, що вдалося встановити. Багато предметів розчинилися у жорнах політичного режиму.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
Костел святого Миколая у Києві.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
У пожежі костел майже не постраждав.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая

Близько 50 років у костелі розміщувався то склад, то архів. У 1979 році будівлю перепрофілювали в концертний зал, зробивши капітальний ремонт — останній до сьогоднішнього дня.

Першим керівником дому органної та камерної музики став основоположник української органної школи професор Арсеній Котляревський. Для будинку у Прибалтиці замовили кольорові вітражі, зі Львова привезли м'які меблі, волинська паркетна фабрика у Киверцях перестелила підлогу.

Орган приїхав з чехословацького міста Кронов. Його виробила органо-будівельна фірма "Рігер-Клосс" (Rieger-Kloss) з урахуванням особливостей і акустики костелу святого Миколая.

Інструмент мав 55 регістрів, що розподілені по трьох мануальних та педальній клавіатурах. Складався з 3945 труб різних розмірів — від 13 міліметрів до 6 метрів. Труби були з червоного, чорного і хвойного дерева, а також з олов'яно-свинцевого сплаву.

Орган зробили у романтичному стилі і побудували таким чином, щоби він став замість вівтаря. Це була одна з його особливостей, яка зараз надає підстави говорити, що це був унікальний інструмент.

В Україні близько двадцяти органів, вироблених "Рігер-Клосс", на всіх грають. Проте інструмент у Національному будинку органної музики був спецпроєктом. У 2008 році Міністерство культури оцінило його у 1,2 млн євро. Це єдина офіційна оцінка інструменту.

Хоча орган з костелу св. Миколая не був найбільшим ні в Україні, ні у світі, він входив до двадцятки найкращих у Європі. І як повідомило "Радіо Свобода" з посиланням на чеські ЗМІ, фірма "Рігер-Клосс" кілька років тому оголосила про неплатоспроможність, звільнила працівників і припинила роботу, тому замовити копію згорілого інструменту не вдасться.

Що з іншими органами в Україні

За даними сайту "Органи України", у нас грають 76 інструментів, частина з яких — сім — знаходяться на окупованій та анексованій території: чотири у Ялті, один в Луганській філармонії, два в Донецьку. Під час бойових дій на сході України інструменти вціліли, подальша їхня доля — чи використовуються — невідома, оскільки українські журналісти не мають доступу на цю територію.

Серед 76 органів є церковні, навчальні та концертні інструменти. Останні — найбільш цінні, мають декілька десятків регістрів. Наприклад, згорілий орган був не єдиним на балансі Національного будинку органної та камерної музики. Поряд з костьолом є адміністративна будівля, де у навчальному класі стоїть репетиційний інструмент тієї ж фірми, що і у костелі — "Рігер-Клосс". Але він набагато менший за той, що втрачено — лише 8 регістрів.

Вважається, що найстаріший орган в Україні, якому 350 років, можна послухати у музеї історії релігії Львова. Це так, але не зовсім. Орган з музею виготовлений 1911 року на львівській фабриці Мечислава Янішевського, але органобудівник використав більш ранній корпус органа — той, що знаходився у львівському костелі святого Мартина. У радянський час у костелі була військова частина, на початок 1980-х років від органу залишилося декілька труб, тому у 1990-х роках розпочалася друга після 1911 року реконструкція "найстарішого" органу. Її провів майстер Віталій Півнов, змінивши майже все.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
Орган в музеї історії релігії Львова.

До 2016 року найбільшим органом в Україні був той, що знаходиться у Львівському будинку органної та камерної музики. У 1939 році його виготовила чехословацька фабрика братів Рігерів (Gebrüder Rieger) з Ягендорфа. Після Другої світової війни орган перестав діяти, і у 1968 році фірма Rieger-Kloss відремонтувала його на замовлення будинку органної музики.

У 2016 році у Харківській філармонії відкрили концертну залу, де встановили найбільший клавішно-духовий інструмент в Україні та другий за величиною на пострадянському просторі. Орган німецької фірми "Александр Шуке" (Aleksander Schuke) висотою понад 10 метрів, що має 5300 тисяч труб.

Грав 40 років. Що відомо про орган, який згорів в костелі святого Миколая
Найбільший орган України. filarmonia.kh.ua

Харківський орган і органна зала — єдині, які з'явилися за роки незалежності. За виключенням появи невеликого інструменту у Національній філармонії України та аматорського органу у Лівадії, абсолютна більшість органів, які звучать у філармоніях та будинках органної музики, виготовлені у радянський час.

"Щастя" бути разом

Після 1991 року частина будинків органної музики покинула церкви, оскільки зі скасуванням заборони релігії будівлі почали повертатися релігійним громадам. Проте не всі органні будинки поїхали з церков. Наприклад, у Києві, Дніпрі, Білій Церкві такого не сталося, що періодично провокує складності. Наприклад, у Дніпрі з червня цього року служителі церкви не пускають музикантів не лише на репетиції, а й забрати свої речі з кабінетів.

У Києві таких категоричних випадків не ставалося, але й сказати, що священники та музиканти живуть у злагоді, не можна. Костел знаходиться на балансі Міністерства культури та інформаційної політики, а його розпорядником є Національний будинок органної музики.

Релігійна громада повернулася в будівлю у 1992 році. З того часу у костелі проходять богослужіння вранці та ввечері, а репетиції та концерти — між цими проміжками. Неділями концертів немає — музиканти пішли назустріч парафіянам, але від цього будинок органної та камерної музики терпить збитки у той час, коли установа і без того знаходиться на скромному державному утриманні. З її фінансовим звітом можете ознайомитися за посиланням. Його суть — дотації. Коли виділялися кошти на ремонт органу — не згадає ніхто, на будівлю костелу держава витратила 9,5 мільйонів гривень у 2015 році.

Були виконані протиаварійні роботи: підсилили металеві конструкції даху, забезпечили їхній вогнезахист, облаштували черепичну покрівлю, реставрували вікна та підземні приміщення.

Попри мирний договір між релігійною громадою і розпорядником, кожній зі сторін сусідство не подобається. Керівництво костелу не може знайти меценатів на реставрацію, оскільки він остаточно їм не належить. У музикантів виникають труднощі і з репетиціями, і з концертами.

"Щодо внутрішніх робіт йшли дискусії між католицькою громадою та будинком органної музики щодо того, як можна користуватися органом, — заявив міністр Ткаченко, стоячі на попелі органу. — Представники католицької громади вважали, що він має знаходитися не за вівтарем. Але орган був побудований саме для того місця, де він стояв. Розміщувати його в іншому місці не просто заборонено з огляду щодо закону про охорону культурної та історичної спадщини, а й вкрай небезпечно".

Двадцять років обіцянок

У 2019 році директор Національного будинку органної та камерної музики Тетяна Стахурська розповіла газеті "День", що якби держава запропонувала музикантам інше приміщення, то проблеми б не було, але справа далі розмов не йде.

У 2005 році президент Віктор Ющенко дав доручення повернути костел вірянам, забезпечивши будинок органної музики приміщенням. І тоді симпатична будівля знайшлася на території Політехнічного університету — будинок для стендових випробувань літальних апаратів, який не використовувався. Акустики провели експертизу, сказали, що все підходить. Схвальну резолюцію дав архітектор Олег Граужис, який реставрував костел святого Миколая у 1970-х роках. Він сказав, що приміщення підходить для установки великого органу. Але керівництво університету відмовило Мінкульту у передачі будівлі.

У 2008 році, готуючись до 110-ліття костелу, Ющенко написав лист кабміну, а той — всім відповідним структурам про необхідність будівництва "Будинку музики". Головою київської державної адміністрації та мером столиці був Леонід Черновецький. Він прозвітував, що мерія знайшла два приміщення — палаци культури заводу "Більшовик" та "Арсеналу", але там і там є проблеми.

Потім розмова зайшла про те, що краще не переїжджати у старе, а будувати нове. Для Будинку музики пропонувалися ділянки біля парку Нивки та на околицях Виноградаря, що не йде у порівняння з центром столиці, де знаходиться костел.

У 2012 році уряд утворив міжвідомчу групу, яка запропонувала 5 варіантів для будівництва: біля станції метро "Іподром", на території музейного комплексу "Мистецький арсенал"; біля "Арки Дружби народів"; на території Національної суспільної телерадіокомпанії, де є недобудований концертний зал; на Співочому полі, але від цього варіанту відмовилися одразу на вимогу ЮНЕСКО.

У 2016 році повернулися до ідеї створення "Дому музики" біля монументу "Арка Дружби народів" на земельній ділянці площею 6 гектарів.

У 2019 році КМДА під головуванням Віталія Кличка повідомила Міністерство культури та інформполітики, що у столиці немає вільних земельних ділянок, придатних для будівництва багатофункціонального залу в центральній частині міста.

У 2020 році уряд прийняв рішення, що до кінця 2023 року у Києві має з'явитися "Будинок музики". Після цього костел перейшов би у повне і безоплатне користування релігійній громаді.

Міністр культури Олександр Ткаченко після пожежі оголосив збір коштів для будинку органної музики. За добу відгукнувся великий бізнес, на рахунки установи зайшли 20 мільйонів гривень, і сума продовжує зростати. Цих грошей не вистачить відновити орган за 1,2 мільйона євро, як і замало, щоби з нуля побудувати новий будинок музики.

Проте, можливо, прояв небайдужості бізнесу до культури допоможе чиновникам прийняти рішення, які вони не можуть зробити десятиліттями. Мінкульт знайде гроші, влада Києва — земельну ділянку, і не на околиці, а у належному для цього місці.

Топ дня
Вибір редакції
На початок