У світі 10 жовтня відзначають Всесвітній день психічного здоров'я. Ця дата покликана підвищувати обізнаність про ментальне здоровʼя, заохочувати людей більше дбати про нього і нагадувати про важливість доступної та якісної допомоги у всьому світі.
Сьогодні існує чимало способів отримати професійну підтримку. Водночас на наше душевне самопочуття впливають не лише спеціально розроблені терапевтичні методики. У соцмережах інфлюєнсери та звичайні користувачі часто діляться власним досвідом і розповідають, як різні види мистецтва допомагають їм проживати емоції, знижувати стрес або просто отримувати задоволення.
Один із наймасштабніших оглядів на цю тему провела Всесвітня організація охорони здоров'я, узагальнивши результати понад 3000 досліджень про вплив мистецтва на стан людини. Дослідники дійшли висновку, що як створення, так і споглядання мистецтва можуть сприяти психічному добробуту, допомагати запобігати деяким проблемам зі здоров'ям, а також доповнювати медичну й терапевтичну допомогу.
Суспільне Культура розповідає, як взаємодія з мистецтвом може впливати на наш ментальний стан.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер. Якщо ви або ваші близькі понад 14 днів маєте пригніченість, тривожність чи інші стани, які впливають на повсякденне життя, зверніться по допомогу до спеціалістів.
Коротко про те, що відбувається з нашим мозком під час взаємодії з мистецтвом
У 2025 році Американська психологічна асоціація опублікувала огляд, у якому на основі досліджень у галузях нейроестетики, психології мистецтва та соціальної психології розглянула, як нейронаука допомагає зрозуміти реакцію людей на мистецтво.
Авторка Кірстен Вейр зазначила, що мистецтво може бути важливим ресурсом психологічного добробуту, адже допомагає людям не лише переживати емоції, а й краще усвідомлювати їх.
Коли ми дивимося на картини, слухаємо музику або створюємо щось власноруч, мозок не лише сприймає кольори, форми, звуки й рухи — він також оцінює емоційне значення пережитого та пов'язує його з нашими спогадами, знаннями й уявленнями про себе.
Під час взаємодії з мистецтвом мозок залучає три взаємопов'язані системи, які формують так звану естетичну тріаду. Сенсорно-рухова система відповідає за сприйняття форми, кольору й композиції, емоційна — за почуття та оцінювання побаченого, а система знань і смислів допомагає пов'язувати мистецький досвід із власними спогадами, знаннями й особистими асоціаціями.
Важливу роль у сприйнятті відіграє й мережа пасивного режиму роботи мозку («default mode network»), пов'язана із саморефлексією та автобіографічною пам'яттю. Саме тому якийсь окремий твір у когось може викликати сильний емоційний відгук, нагадати про важливі події або спонукати до роздумів.
Мистецтво також здатне пробуджувати цікавість і приносити задоволення від пошуку сенсів. Наприклад, картина, яка спочатку здається незрозумілою, може викликати позитивні емоції, коли людина знаходить у ній власну інтерпретацію.
Крім того, створення мистецьких творів додатково залучає уяву, планування, координацію рухів і пошук нових рішень. Спільне споглядання та обговорення мистецтва своєю чергою може сприяти розвитку емпатії й посилювати відчуття зв'язку з іншими людьми.
Як заняття мистецтвом вливає на наш внутрішній стан
Творчість може бути доступним способом підтримувати психологічний добробут. Малювання, ліплення, письмо, музика, танець та інші види мистецтва допомагають виражати емоції, краще розуміти себе, зменшувати напруження й налагоджувати стосунки з іншими людьми.
Водночас важливо розрізняти творчість для власного добробуту та арттерапію. Для занять мистецтвом у повсякденному житті не потрібні спеціальна освіта чи допомога психологів. Арттерапія ж передбачає цілеспрямоване використання мистецьких практик у терапевтичному процесі за участю фахівців. Про те, що таке арттерапія — читайте в матеріалі Суспільне Культура.
Створення власних робіт стає способом виразити переживання, для яких іноді важко знайти слова. Занурюючись у процес, людина зосереджується на своїх відчуттях, надає їм певної форми та вчиться дивитися на них під іншим кутом. Це сприяє глибшому усвідомленню емоцій і пошуку способів впоратися з ними.
Це підтверджує огляд, опублікований у 2022 році міжнародною командою дослідників із Королівського університету Белфаста у Великій Британії та Університету Британської Колумбії в Канаді. Автори проаналізували 32 дослідження за участю 1058 дорослих і виявили, що учасники мистецьких програм відзначали краще розуміння та регулювання власних емоцій, особистісний розвиток, міцніші соціальні зв'язки й глибше усвідомлення себе.
Мистецькі заняття також сприяють розслабленню та допомагають знизити стрес, перемикаючи увагу з повсякденних турбот на сам процес. Вибір кольорів, рухи рук, робота з матеріалами, вивчення текстів й спостереження за результатом дають змогу зосередитися на теперішньому моменті. Однак такий ефект виникає не завжди. Якщо людина надмірно переймається результатом, боїться помилитися або прагне досконалості, заняття, навпаки, здатне посилити переживання.
Ще один важливий аспект — це соціальна взаємодія. Групові майстеркласи, спільне малювання, музичні ансамблі, танцювальні групи, театральні постанови та письменницькі клуби створюють простір для спілкування і взаємної підтримки. Учасники обмінюються ідеями, діляться досвідом, підтримують одне одного, отримують відгуки та відчувають себе частиною спільноти. Також це хороший спосіб знайти товаришів для тих, кому складно першими розпочинати розмову, адже спільне заняття стає природним приводом для знайомства і налагодження контакту.
Споглядання мистецтва
Щоб відчути позитивний вплив мистецтва на власний психологічний стан, не обов'язково самим малювати, писати музику чи займатися іншими видами творчості. Розглядання картин і скульптур, відвідування виставок, перегляд танцювальних номерів, вистав або інсталяцій здатні викликати різні емоції, звертати увагу на деталі й спонукати по-новому подивитися на звичні речі.
У 2025 році в журналі The Journal of Positive Psychology опублікували систематичний огляд досліджень про те, як сприйняття образотворчого мистецтва пов'язане з психологічним здоров'ям. Автори проаналізували 38 публікацій, які охоплювали загалом 6805 учасників.
Дослідники наголошують, що добробут не обмежується гарним настроєм, а взаємодія з творчістю не обов'язково приносить миттєве полегшення.
Найчіткіше простежувався зв'язок мистецтва саме з відчуттям сенсу, особистісним зростанням і розумінням власного місця в житті. Втім, результати різних досліджень мають відмінності, тому говорити про гарантований позитивний ефект для кожної людини не можна. Багато залежить від самого твору, обставин, у яких його сприймають та особистих асоціацій глядача чи глядачки.
Автори огляду виокремили п'ять можливих механізмів, через які мистецтво впливає на психологічний стан.
- Емоційний механізм
Мистецький твір може викликати радість, смуток, захоплення, тривогу чи спокій. Іноді в ньому людина впізнає власні переживання, які раніше було складно описати словами. Це допомагає не лише відчути емоцію, а й краще зрозуміти, звідки вона береться.
- Когнітивний механізм
Мистецтво спонукає уважніше придивлятися до деталей, шукати значення образів і переглядати звичні уявлення. Одна й та сама робота для одного глядача здатися сумною, а для іншого — сповненою надії. Усе залежить від того, що саме люди помічають та як інтерпретують побачене.
- Соціальний механізм
Спільне відвідування музею, розмова про картину чи обмін враженнями після вистави створюють простір для спілкування. Обговорюючи твір, люди відкривають для себе чужі погляди та краще розуміють одне одного.
- Особистісні зміни
Побачений твір може змусити поглянути на знайому ситуацію по-іншому, замислитися над тим, що для нас важливо, або помітити те, чого раніше не усвідомлювали. Іноді навіть одна така думка допомагає краще зрозуміти власні почуття та бажання.
- Психологічна стійкість
У складні періоди мистецтво може стати джерелом підтримки. Воно допомагає ненадовго відсторонитися від щоденних турбот, поглянути на ситуацію ширше або згадати про те, що має для нас значення.
Музика, література, театр і танець: чи діють вони за схожими принципами
В огляді 2019 року ВООЗ подає музику, літературу, театр, танець та інші види мистецької діяльності як потенційні ресурси для підтримки здоров'я, профілактики захворювань і доповнення до лікування. Попри наявність спільних механізмів впливу кожна з них має свої особливості та може по-різному сприяти психологічному і фізичному добробуту.
Музика впливає на настрій, рівень збудження, увагу та відчуття зв'язку з іншими людьми. Створення або прослуховування музичних творів допомагає заспокоїтися, відновити енергію, прожити смуток, а також відчути, що власні емоції знаходять відгук і розуміння у словах та мелодії.
Читання відкриває простір для дослідження людських переживань — як через власний досвід, так і через історії персонажів. Літературні образи дають змогу точніше називати складні емоції, дивитися на ситуації з різних перспектив і знаходити нові способи зрозуміти різні життєві обставини.
Письмо, зокрема рефлексивне, допомагає впорядковувати думки, переосмислювати пережите та надавати своїм почуттям словесної форми. Однак повернення до травматичних спогадів без належної підтримки може посилювати емоційне напруження.
Театр створює можливості для дослідження різних ролей, конфліктів і моделей взаємодії. Також спільна робота над постановою передбачає співпрацю та рух до спільної мети. У терапевтичному середовищі рольова гра може допомогти досліджувати складні ситуації й неоднозначних персонажів у безпечних і контрольованих умовах. Однак участь у театральній діяльності сама собою не є психотерапією.
Танець поєднує рух, музику й часто соціальну взаємодію. Він може сприяти вираженню емоцій, відчуттю життєвої енергії та глибшому контакту з власним тілом. Втім, вплив танцювальних рухів зумовлений не лише мистецькою складовою, а й фізичною активністю, що також допомагає зменшити симптоми тривожності та депресії.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
