У Швеції 24–27 вересня проходить Гетеборзький книжковий ярмарок (Bokmässan) — другий за масштабом у Європі після Франкфуртського. Українська програма на фестивалі представить 15 подій за участю 25 письменників, поетів, перекладачів, дослідників та істориків.
Про це розповів Український інститут у Швеції в коментарі для Суспільне Культура.
Українська програма на Bokmässan має на меті зробити українську літературу та культуру видимішими у Швеції, а також сприяти тому, щоб вони стали сталою частиною шведського та європейського культурного простору.
Організатори програми пояснюють: важливо говорити про Україну не тільки в контексті повномасштабної війни, а й пояснювати її історію та культуру. Зокрема, йдеться про доступ шведської аудиторії до перекладів української літературної спадщини та творів сучасних українських письменників і інтелектуалів.
«Вкрай важливо, щоб старі імперські наративи, які десятиліттями формували уявлення про Україну, втрачали свою силу, а українські автори, дослідники й перекладачі ставали безпосередніми учасниками розмови про Україну в Європі», — зазначила координаторка проєкту Тетяна Райда.
Над цим Український інститут у Швеції працює системно вже багато років — разом зі шведськими видавництвами, перекладачами, дослідниками та культурними інституціями.
Як формували програму
У межах цьогорічної програми говоритимуть про поезію, написану на фронті; літературу як свідчення війни; культурну пам'ять, мову та постколоніальне звільнення; право на повернення додому; та стійкість культури.
Зокрема, учасники обговорять українську класичну літературу. Цього року шведською вперше вийшов повний переклад «Кобзаря» Тараса Шевченка, а також готується перший шведський переклад «Лісової пісні» Лесі Українки.
Однією з подій стане семінар про транскрипцію українських географічних назв шведською мовою. Його запланували ще на початку року, а напередодні ярмарку шведський Інститут мови та фольклору рекомендував форми Kyjiv замість традиційного Kiev, а також Odesa, Donbas і Tjornobyl. У дискусії візьме участь Ула Карлссон — представник цієї установи, який працював над новими рекомендаціями.
Так дискусія, яку планували як розмову про необхідність деколонізації мовної практики, несподівано стала розмовою про зміни, які вже відбуваються: як нові форми входитимуть у шведські медіа, видавничу практику та повсякденну мову.
«Культурна робота може здаватися повільною, але вона змінює спосіб, у який суспільство бачить іншу країну. І наша програма на найважливішому книжковому ярмарку Скандинавії стає майданчиком, який допомагає запускати зміни та повертати Україні її належне місце — не в тіні колишньої імперії, а в родині європейських країн», — наголошує Тетяна Райда.
В українській програмі візьмуть участь 25 представників різних сфер. Український інститут у Швеції хотів створити програму, яка показує українську літературу в усій різноманітності й водночас вводить її у шведський культурний контекст. Саме тому цьогоріч команда свідомо запросила до участі більше шведських дослідників, перекладачів, видавців, письменників і журналістів.
«Для нас принципово важливо не лише провести кілька успішних подій під час книжкового ярмарку, а створювати професійні зв'язки, завдяки яким українська література залишатиметься присутньою у Швеції й після завершення Bokmässan», — кажуть організатори.
Серед учасників української програми — письменник і ветеран Артур Дронь та письменник, перекладач і дослідник Остап Українець, який нині служить у ЗСУ. Також участь бере поетка Ірина Шувалова, чия збірка нещодавно вийшла шведською мовою.
До програми долучилася й перекладачка української літератури італійською Ярина Груша. Вона багато років дружила з письменницею Вікторією Амеліною та нещодавно переклала її роман «Дім для Дома» італійською. Цього літа роман вийшов шведською у видавництві Ersatz. Розмову про книжку модеруватиме Петер Енґлунд — історик, письменник і член Шведської академії, один із 18 академіків, які визначають лауреатів Нобелівської премії з літератури.
Український стенд F02:43 також представить книги різних шведських видавництв, де вже доступні переклади української літератури.
У Гетеборзі представлять перший шведський переклад українських народних казок
Окремою частиною програми стане презентація першої збірки українських народних казок шведською мовою. До неї увійшли 11 казок:
- «Колобок»;
- «Курочка Ряба»;
- «Рукавичка»;
- «Лисичка-сестричка та вовк-панібрат»;
- «Казка про котика та півника»;
- «Коза-дереза»;
- «Пан Коцький»;
- «Івасик-Телесик»;
- «Кривенька качечка»;
- «Котигорошко»;
- «Кирило Кожум'яка».
У збірці хотіли показати різні грані української казкової традиції — від простих історій для найменших до сюжетів про випробування, силу й героїзм.
Переклад виконала Ніколіна Йонссон, а ілюстрації створила Анастасія Паско. Для обох авторок ця книжка стала дебютом.
Для інституту один із головних сенсів видання — познайомити шведське читацтво з історіями, з якими виростають українські діти, персонажами, яких упізнають без пояснень, а також образами й жартами, що переходять від покоління до покоління й залишаються частиною спільного культурного коду.
«Тому це не просто ще одна перекладена книжка, а можливість відкрити шведському читачеві Україну через один із найдавніших і водночас досі живих шарів її культури. Це без перебільшення історична подія», — пояснюють організатори.
У Швеції народна казка сьогодні не має такого самого місця у повсякденній культурі. Спільний світ історій, з якими виростають покоління шведських дітей, значною мірою пов'язаний із творчістю Астрід Ліндґрен. Саме через це порівняння, пояснюють в інституті, шведському читацтву можна показати, наскільки природно народні казки існують в українській культурі.
Про Український інститут у Швеції
Український інститут у Швеції заснувала у 2014 році Наталія Пасічник — піаністка міжнародного класу, докторка мистецтв, лавреатка золотої медалі Global Music Awards.
У 2015 році він став членом Мережі національних культурних інститутів ЄС (EUNIC). Український інститут у Швеції співпрацює з Французьким інститутом, Ґете-інститутом, Фінським Інститутом та іншими закордонними національними культурними інституціями.
Мета діяльності інституту — формування української присутності як органічної частини європейського культурного простору. Команда орієнтується передусім на європейську аудиторію та представляє Україну саме як державу, а не як діаспорне середовище.
З 2017 року Український інститут у Швеції організовує фестиваль «Українська весна» (до 2022 року — під назвою «Переосмислення Європи: Україна»).
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
