У Венеції сильний вітер зруйнував летючу інсталяцію Nabatele художниці Анни Камишан. Робота у формі повітряної кулі-синагоги, яка символізувала невизначеність і надію, була частиною програми Венеційської бієнале.
Про це пише The Art Newspaper.
Nabatele створили як наповнену гелієм конструкцію з подвійною мембраною. Над проєктом працювала команда, до якої належали фахівці з ракетобудування. У серпні синагога на короткий час піднялася на 35 метрів над Венеційською лагуною.
За словами Камишан, конструкцію проєктували так, щоб вона витримувала вітер швидкістю до 20 вузлів. Сімнадцятого вересня її знищив вітер швидкістю близько 50 вузлівВузол — це одиниця вимірювання швидкості вітру, яка дорівнює одній морській милі на годину (приблизно 1,852 км/год або 0,514 м/с).
Після руйнування художниця написала в Instagram, що вирішила «прийняти те, чого не могла контролювати, пробачити собі те, чому не могла запобігти, і почати спочатку».
«У можливості продовжувати після руйнування є щось глибоко єврейське — не вдавати, що нічого не сталося, а нести те, що сталося, із собою і створювати щось нове», — зазначила Камишан.
Утім, сильний вітер став не першою проблемою для інсталяції. У своєму есе від 11 вересня Камишан розповідала, що 16 липня конструкцію вже розірвало під час переміщення перед церемонією відкриття. Після цього команда працювала над її ремонтом.
«Початковий образ не змінився: синагога, що пливе над Венецією. Змінилося все, що я тепер знаю про те, чого коштує втілити цей образ. Ідея може бути невагомою. Але втілити її в реальність — ні», — написала художниця.
На створення Nabatele Камишан надихнула картина Рене Магрітта «Замок у Піренеях» 1959 року. Назва роботи походить від слова nabat — «тривожний дзвін» або «сигнал тривоги» мовою їдиш.
За задумом художниці, інсталяція мала «принести трохи світла і трохи магії в ці темні часи», коли тривають численні війни. Підсвічені вікна синагоги також мали нагадувати про «внутрішнє світло, присутнє в кожній людині».
Проєкт створили на замовлення кураторів Марії Вайтс та Євгена Фікса для тимчасового павільйону Yiddishland. За їхнім задумом, Nabatele мала вступити в діалог з історією Венеційського гетто, де існувала жвава єврейська громада попри обмеження на будівництво синагог.
Також інсталяцію допоміг профінансувати російський бізнесмен Євген Чичваркін.
Про Анну Камишан
Анна Камишан — архітекторка, художниця та дослідниця міського простору зі Львова. Раніше вона працювала директоркою департаменту концептуальних розробок і дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». До цього сім років працювала в Москві, зокрема займалася проєктами, пов'язаними з рікою Москва.
У 2023 році з розслідування «Української Правди» стало відомо, що вона є партнеркою російського олігарха Михайла Фрідмана. Наразі невідомо, чи пара продовжує стосунки.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
