Існує багато способів висловити громадянську позицію — від протестів і петицій до дописів у соцмережах. Та інколи для цього достатньо лише одягу. Футболки, худі, сукні чи аксесуари із влучними написами можуть перетворитися на особисту заяву та говорити про переконання своїх власників без слів.
Так знаменитості, громадські діячі та звичайні небайдужі люди привертають увагу до війни, прав людини, фемінізму, дискримінації та інших суспільно важливих тем. Деякі з таких речей з часом стають символами протестів і залишаються впізнаваними навіть через десятиліття.
Суспільне Культура згадує найяскравіші приклади того, як одяг ставав мовою протесту в Україні та світі.
Кетрін Гамнетт на зустрічі з Маргарет Тетчер
Британська дизайнерка Кетрін Гамнетт використала одяг, аби висловити думку громадськості 1984 року. Тоді дизайнерку запросили на прийом до резиденції прем'єр-міністерки Маргарет Тетчер на Даунінг-стріт. На той час Гамнетт уже була однією з провідних модельєрок країни й того ж року отримала почесне звання «Дизайнер року».
На перший погляд, це мав бути звичайний офіційний прийом в межах Лондонського тижня моди. Гамнетт прийшла туди в чорному пальті, але перед зустріччю з Тетчер зняла його і присутні побачили її білу футболку з величезним чорним написом «58 % Don't Want Pershing» («58 % не хочуть Pershing»).
Цією фразою дизайнерка мала на увазі американські ядерні ракети Pershing, поява яких у Західній Європі стала одним із найбільш суперечливих питань часів Холодної війни та центральною темою антиядерного руху 1980-х.
За результатами європейських опитувань громадської думки, 58 % респондентів були проти розміщення Pershing у Європі без консультацій із виборцями. Тож напис на футболці був прямим політичним повідомленням проти політики, яку частина суспільства вважала недемократичною.
За спогадами дизайнерки, Тетчер потиснула їй руку, але, побачивши напис, відреагувала досить різко. Вона зауважила, що Велика Британія не має ракет Pershing, а має Cruise, та додала, що Кетрін прийшла «не на ту вечірку».
Цей епізод зробив Гамнетт відомою як дизайнерку-бунтарку, яка перетворює одяг на інструмент громадянського висловлювання. Вона і до сьогодні продовжує створювати речі з політичними та соціальними написами, роблячи футболку своєрідним плакатом, який людина носить на собі.
Серед її відомих слоганів — «Worldline nuclear ban now» («Негайно заборонити ядерну зброю у світі»), «Education not missiles» («Освіта, а не ракети»), «Save the world» («Врятуйте світ»), «Preserve the rainforest» («Збережіть тропічні ліси»), «Abolish Brexit» («Скасуйте Брекзит»), «It's disgusting to be british» («Огидно бути британцем») та багато інших.
Мода проти Дональда Трампа
Дональд Трамп є одним із найвпізнаваніших і водночас найнеоднозначніших політиків у світі. Його публічні заяви та політичні рішення регулярно стають причиною обурення, занепокоєння і хвиль протестів не лише у США, а й далеко за їхніми межами.
Наприкінці 2016 року, після перемоги Трампа на президентських виборах у США, почалася підготовка до масштабної акції протесту Women's March («Марш жінок»).
Захід відбувся у Вашингтоні 21 січня 2017 року, наступного дня після інавгурації Трампа. На вулиці міста вийшли сотні тисяч людей і в цей самий час акції солідарності відбувалися в різних куточках світу.
Символом цього протесту стали в'язані рожеві шапки з котячими вушками — pussyhats. Ця назва походить від англійського слова pussy, яке означає «кицька», але водночас вживається як вульгарне позначення жіночих статевих органів.
Поява головного убору пов'язана зі скандальним записом 2005 року, який став відомим під час президентської кампанії Дональда Трампа у 2016 році. У ньому політик у принизливій і мізогінній манері говорив про жінок та хвалився тим, що його статус нібито дозволяє йому поводитися з ними без належної згоди. В цій розмові він сказав грубий вислів: «Grab them by the p*ssy» («Хапай їх за п*зду»).
Саме цю скандальну фразу Кріста Су та Джейна Цвайман вирішили зробити символом спротиву, заснувавши Pussyhat Project. Дизайн самої шапки розробила Кат Койл, власниця магазину пряжі Little Knittery в Лос-Анджелесі.
Виріб спеціально зробили таким, щоб його можна було зв'язати власноруч, навіть не маючи багато досвіду. В соцмережах поширювалися викрійки та інструкції, щоб в'язальниці та в'язальники будь-якого рівня майстерності могли долучитися до руху.
«Я хотіла знайти спосіб зробити так, щоб кожен міг взяти участь і бути помітним… З Pussyhat Project ми говоримо: "Що більше нас бачать, то більше нас чують"… Проєкт зробив видимими мільйони людей, які підтримують одне одного, щоб просувати права жінок вперед», — говорила Джейна Цвайман.
Так активістки перетворили образливе слово на знак жіночої солідарності, спротиву та боротьби за право жінок самим визначати, як їх бачать і як про них говорять.
Фотографії з Women's March швидко розлетілися світом, а серед величезного натовпу найбільше впадали в очі саме рожеві шапки з котячими вушками. Вони настільки міцно закріпилися у візуальній культурі, що й сьогодні асоціюються з жіночим рухом та протестами 2017 року.
Того ж дня до акції приєдналася й співачка Ріанна. Вона прийшла на марш у рожевому образі та футболці з написом «This P*ssy Grabs Back» («Ця п*зда хапає у відповідь»), обернувши слова політика проти нього самого.
Ще одним помітним проявом протестної символіки проти політики Дональда Трампа став одяг та аксесуари, пов'язані з його заявами щодо Гренландії. Особливо популярними стали червоні кепки з написом «Make America Go Away» («Заберіть Америку геть»).
Це навмисна пародія на головний політичний слоган Трампа «Make America Great Again» («Зробімо Америку знову великою»).
Протестувальники взяли один із найвпізнаваніших символів руху MAGA й повністю змінили його зміст. Кепки залишили червоними, як і знамениті головні убори MAGA, а напис виконали білими літерами. Тому здалеку вони майже не відрізняються від оригіналу. Однак після прочитання слогану одразу стає зрозуміло, що це його повна протилежність.
Подібні кепки почали з'являтися ще у 2025 році, але тоді вони не мали великого попиту. Їхній творець, власник вінтажного магазину в Копенгагені Джеспер Рабе Тоннесен розповідав, що спершу продажі були слабкими. Ситуація різко змінилася після заяв Трампа про необхідність отримати контроль над Гренландією та загострення ситуації навколо регіону на початку 2026 року. Попит на кепки стрімко зріс і перші партії розкупили за лічені дні, після чого Тоннесен замовив тисячі нових.
Втім, протестна мода не обмежилася лише цим гаслом. На акціях можна було побачити кепки, футболки та худі з іншими іронічними написами: «No Means No» («Ні означає ні»), «Greenland is not for sale» («Гренландія не продається») та «Make America Smart Again» («Зробімо Америку знову розумною»).
Protect the Dolls
Вислів, який став сучасним символом захисту прав спільноти ЛГБТК+, наніс на одяг американський дизайнер Коннер Айвс.
У лютому 2025 року, вночі напередодні свого показу на Лондонському тижні моди, модельєр узяв звичайну білу футболку й приблизно за 15 хвилин зробив на ній великий напис «Protect the Dolls» («Захистіть ляльок»).
Однак слово «dolls» тут перекладається не буквально як «ляльки». Це тепле й неформальне звертання до трансгендерних жінок, яке сформувалось у 1980-х роках у темношкірих та латиноамериканських спільнотах ЛГБТК+ Нью-Йорка. Тому напис на футболці був прямим закликом захищати трансгендерних жінок.
У цій футболці Айвс вийшов на завершення модного шоу. Для дизайнера було важливо публічно продемонструвати підтримку трансгендерних людей, які стикаються з дискримінацією та обмеженням своїх прав.
Спочатку бренд не планував створювати масовий мерч із цим написом. Але, за словами Коннера Айвса, після показу компанія отримала сотні запитів від людей, які хотіли придбати таку річ. У підсумку футболку випустили у продаж, а отримані від неї кошти передавали організації Trans Lifeline, яка допомагає та підтримує трансгендерних людей.
Популярності гаслу сприяли й зірки та інфлюенсери, які одягали речі з принтом «Protect the Dolls». Серед них — Педро Паскаль, Дуа Ліпа, Мадонна, Тільда Свінтон, Трой Сіван та інші.
«Я тобі не дорогенька»
У світі існує проблема патронізувального сексизму — форми дискримінації, коли жінок сприймають як менш компетентних, самостійних або таких, до кого можна ставитися поблажливо та яким потрібно пояснювати очевидні речі. Особливо помітним таке сталення є у професійному середовищі, де жінки прагнуть, щоб їхні навички оцінювали незалежно від статі.
В Україні гучним випадком, коли жінки вирішили не мовчати й не сприймати подібне ставлення як норму, стала історія, що розпочалася у лютому 2018 року. Під час пресконференції тодішній президент України Петро Порошенко у своїй відповіді звернувся до журналістки Марини Баранівської словами «дорогенька моя». Таке звертання викликало обурення в журналістській спільноті, його сприйняли як недоречну фамільярність і прояв зверхнього й сексистського ставлення до медійниці.
У відповідь медіаекспертка Ірина Земляна та журналістка Єлизавета Кузьменко створили футболки з написом «Я тобі не дорогенька» та опублікували свої фотографії напередодні 7 березня. Так вони висловили солідарність із Баранівською та свій протест проти сексистського ставлення до жінок у професійному середовищі.
Ідея швидко переросла в масштабний флешмоб #ятобінедорогенька. До нього долучалися журналістки та жінки інших професій. Вони публікували фотографії у футболках із цим гаслом або просто використовували відповідний хештег у соцмережах.
Акція вийшла за межі конкретного випадку із Петром Порошенком і привернула увагу до загальної проблеми поблажливих чи зневажливих звертань до жінок різних професій. Адже за, на перший погляд, невинним словом можуть приховуватися глибоко вкорінені уявлення, через які жінок перестають сприймати як рівних співрозмовниць та професіоналок.
Аліна Байкова на Каннському кінофестивалі
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну українська модель Аліна Байкова активно використовує свій вплив у фешн-індустрії, щоб говорити про війну, трагедії українців і злочини російських військових.
У своїх інтерв'ю Байкова неодноразово критикувала те, що частина представників модної індустрії поводиться так, ніби війни не існує, адже російські моделі продовжують з'являтися в рекламних кампаніях, а представників країни-агресорки запрошують на покази та інші заходи. Вона також звертала увагу на те, що за кордоном росіяни продовжують жити своїм звичним життям і не відчувають на собі повною мірою наслідків міжнародних санкцій.
За словами моделі, її власна чітка проукраїнська позиція впливає і на її професійні можливості. На думку Аліни, багато брендів та дизайнерів не зацікавлені у співпраці з людьми, які відкрито підтримують Україну та висловлюються проти росіян.
У 2023 році Аліна Байкова з`явилася на Каннському кінофестивалі в бежевому тренчі, під яким приховувала жовту футболку із синім написом «F*uck you Putin». Вийшовши на червону доріжку, вона розстібнула верхній одяг і продемонструвала свій повний образ присутнім.
Охорона фестивалю одразу оточила українку, намагаючись закрити напис, оскільки він порушував правила події щодо подібних заяв на червоній доріжці. Попри спроби служби безпеки приховати послання від камер фотографії Байкової швидко розлетілися міжнародними медіа та соціальними мережами.
Поява Аліни в Каннах була не першим подібним випадком. До та після фестивалю модель виходила на публіку в одязі з проукраїнськими та антиросійськими написами, привертаючи увагу закордонної аудиторії до війни в Україні та необхідності підтримки українців.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
