Співачка Кажанна випустила пісню "Сльозка". Це трек про емоції та прості реакції людей: сльози як чесний прояв почуттів і спосіб звільнення, коли слова чи поведінка можуть приховувати правду.
"Люди — такі складні істоти, а реагують завжди просто — котиться сльоза. Збрехати можуть слова, рухи, навіть очі, але сльоза завжди виллє правду. Проста рефлексія, що стала інсайтом. Сльози — це свобода. Це звільнення", — коментує виконавиця.
Як виглядає прощання без жалю — і чи справді можна відпускати людей і події легко? В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь співачка Кажанна розповіла ведучому Віктору Дяченку про свій новий трек "Сльозка" та як вона проживає і відпускає емоції в житті та піснях. Також у розмові — про тікток-епоху та чи є сенс підлаштовувати музику під тренди й "формули хіта".
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Класно, що ми живі — це дає шанс на те, що далі буде тільки краще
Нова пісня "Сльозка" — це якась твоя реальна історія, виплекана із життя?
Це збірний образ. Тому що, як би це банально не звучало, всі мої чоловіки плакали, коли ми розставались. Це про легкість відпускання емоцій, про легкість проживання якихось життєвих рубежів, про те, що не треба плакати за тим, що вже минуло. Потрібно бути усміхненим тому, що йде далі. І я, наприклад, легко завжди відпускаю якісь події, епохи, періоди. Я знаю, що далі буде тільки краще. Я знаю, що далі може бути ще краще, а може бути гірше, але потім буде краще. Тобто, по суті, гімном цієї пісні є "Чуєш, сльозка, не біжи" — перші її рядки. Тому що насправді в більшості немає чого плакати, класно, що ми живі, — це дає шанс на те, що далі буде тільки краще. Тому, що там плакати — треба жити далі.
У новинах на Промені ти назвала цей трек експериментом. А в чому для тебе взагалі тут ризик-експеримент?
Це друга пісня (перша була Boy), до якої я майже на дев'яносто відсотків сама писала інструментал. Тобто я прям склала сама цей трек і потім просто із саундпродюсером його довершила. Це ризиковано, тому що зазвичай я робила це на студії з кимось іншим, а тут я собі дозволила повну свободу, і це реально спрацювало. Це прям був експеримент, бо багато хто з музичних оглядачів каже, що "дуже експериментально, намішала жанрів, незрозуміло, що буде далі, сто мільйонів прогресій якихось у пісні". Але це спрацювало, тому що це, правда, щира емоція, щира пісня. Як завжди, в мистецтві працює те, що щире.
А взагалі, з чим тобі зараз дуже цікаво погратися саме в плані музики? А з чим, можливо, стовідсотково розумієш: тут ти вже не змінишся, ти вже тут відбулася?
Просто мій стиль. Я це не вибудовую, це реально іде щиро від мене — контрасти, суперечності в музиці, різноманітні ігри голосом, тобто різкі переломи. Я думаю, мене за це полюбили слухачі, і такою я і залишусь, бо це мій характер. Я така просто є.
У мене тікток-мислення, я тікток-епоха, і це абсолютно нормально
Деякі сонграйтери так званої старої гвардії іноді кажуть, що твої пісні побудовані на купі коротких хуків, і це такі собі Франкенштейни. Тебе це не ображає? Що б ти відповіла взагалі на це?
А що тут поганого? Це ж класно! Я навіть у програші додала хук. Це офігенно. По-перше, в мене тікток-мислення, я тікток-епоха, і це абсолютно нормально. По-друге, у мене просто РДУГРозлад дефіциту уваги та гіперактивності, і я думаю, що в мене мозок так працює частинками. Можливо, мені просто важко від початку до кінця побудувати завершений твір. Але, ну, а чому ні? Я за те, щоб пробувати абсолютно нове. Можливо, завтра я напишу пісню з трьох нот. Це мистецтво — куди веде, туди треба вестися і взагалі не думати про тренди.
Мене часто питають: чи спеціально ви пишете хіти, чи ви щось відчуваєте? Взагалі немає якоїсь такої мети. Це фристайл, я навіть не можу сказати, про кого конкретно ця пісня, бо це збірний образ. Ти просто вливаєшся в цю хвилю, береш якусь ноту, тобі приходять слова, і вони самі складаються. Це не те, що ти обираєш. Так у мене мозок мислить, чому ні? Працює? Клас!
Я днями в тредсі прочитав: "Артисти, які не готові 24/7 танцювати у тіктоці під свої треки, ваша ера вже минула". Ти теж такої думки?
Я абсолютно не такої думки. Я вважаю, що не працює просто щось, наприклад, для тіктоку. Я просто паразитую на цих термінах, бо це смішно. Я прикалуюся, я людина постіронії. От за що мене люблять. Я з усього дуже багато жартую, навіть у своїх піснях, навіть якась манера співу — це вже я над чимось насміхаюся чи щось висміюю.
У тіктоці, коли він з'явився, першими завірусились старі хіти двотисячних і досі вірусяться, набирають мільйони переглядів старі хіти. Тому взагалі ні. Передусім, звісно, мистецтво має чіпляти. Багато кейсів і в українському шоу-бізнесі, і у світовому, де намагаються написати хіт, і, звісно, що не виходить, бо це так не працює. І в мене так було, що "я візьму отак по шаблончику напишу, і це буде хіт". Ні, це не працює. Працює тільки щирість.
У тебе не було такого, що на моменті уже фінального збору треку ти така: "Так, ну треба отут додати ще трохи хуків, бо просідає"? Можливо, десь заради того, щоб все ж таки пісня тримала динаміку і залітала ще краще?
Я, на жаль, просто так не вмію. У мене просто пишеться, і в мене пісня не питає, як скластися. Вона сама складається, і я просто не можу змінювати, бо по-іншому не чую. У мене навіть мозок працює так, що поки я не довершу одну пісню, я не можу почати нову. І, відповідаючи на питання, реально, це так не працює.
Ти не збіднієш від своєї щирості та доброти, і навіть якщо хтось цим скористався — на здоров'я, у мене нескінченний ресурс цього всередині
Повертаючись до "Сльозки". Ти взагалі з тих людей, які поплакали й відпустили? Ти сказала, що все ж таки в позитив дивишся, але як воноу твоєму житті працює? Бувають ситуації, коли, щоб відпустити ситуацію чи проблему, треба поплакати?
Та я якраз така. Я проживаю емоції на повну, але потім не жалкую. Я прожила горе, розпач чи щастя, але воно швидко все минає, і я абсолютно вільно почуваюсь у своїх емоціях. Я не відчуваю, що я щось втратила, якщо, наприклад, відкрилась не тій людині або розплакалась при всіх чи щось зайве сказала. Я вважаю так: ти не збіднієш від своєї щирості і якоїсь доброти, і навіть якщо хтось цим скористався — на здоров'я, у мене нескінченний ресурс цього всередині. Тому пісня "Сльозка" просто про те, що не варто жалкувати за минулим. Це, умовно, про чоловіка, який: "От, мені так шкода, що не склалося", — та живи далі, у мене вже тридцять п'ять глав нового життя.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
