Перейти до основного змісту
Як пам'ять про Ніку Кожушко перетворилася на підтримку молодих митців: історія премії "Генерація Ніка"

Як пам'ять про Ніку Кожушко перетворилася на підтримку молодих митців: історія премії "Генерація Ніка"

Ніка Кожушко
Ніка Кожушко. Олександр Осіпов

Премія "Генерація Ніка", заснована у Харкові на честь загиблої художниці та поетки Ніки Кожушко, стала не лише формою вшанування пам'яті, а й інструментом підтримки молодих митців під час війни. 15 квітня оголосили лонгліст цьогорічних номінантів, а переможців назвуть 19 травня, у день народження мисткині.

Про це в ефірі "Українського радіо" розповіли менеджерки премії, старша наукова співробітниця Харківського літературного музею Мілєна Ляшенко та батько мисткині Ігор Кожушко.

За словами Ляшенко, ідея премії виникла після запитання батька Ніки: що зробити, аби її пам’ятали. Разом із директоркою Харківського літературного музею Тетяною Пилипчук та письменником Сергієм Жаданом було вирішено створити саме премію: "Тому що премія – це продовження якраз таки. І коли це слово виникло — «премія», всі зрозуміли, що так, це воно. Ми довго не думали, це було на імпульсі, бо це треба робити тут і зараз".

Організатори діяли швидко — рішення про запуск і перший відкритий конкурс ухвалили фактично за кілька днів. Тоді за два тижні вдалося отримали 210 заявок, з яких технічний відбір пройшло 170 робіт.

Премія від початку орієнтована на молодь і підлітків. У перший рік учасники прагнули долучитися до збереження пам'яті Ніки, а згодом ініціатива трансформувалася у ширший проєкт — пам'ять про всіх молодих людей, яких убила Росія.

За словами Ляшенко, цього року кількість заявок зросла майже на 45 % — до 246. Роботи надходили не лише з України, а й з-за кордону, зокрема з Європи, Грузії та Канади. Організатори зазначають, що для учасників важливою стала атмосфера свободи висловлювання і довіра до інституцій, які підтримують премію.

Спостереження за роботами молодих авторів дозволяє побачити, як війна впливає на їхню творчість. Ті, хто виїхали за кордон, частіше пишуть про досвід втрати дому й адаптації до нових умов життя.

Натомість молодь, яка залишається у Харкові, за словами Ляшенко, демонструє більш радикальні й сміливі висловлювання, зокрема у візуальному мистецтві: "Вони перестали боятися говорити про те, що вони відчувають. Тому що Харків постійно потерпає. Харків постійно в сиренах, постійно в обстрілах".

Окремо вона відзначає зміну візуальної мови: якщо раніше домінували темні кольори, то нині у роботах з'являється більше яскравих відтінків — як ознака бачення майбутнього.

Журі цьогоріч працює у професійному складі. Візуальне мистецтво оцінюють художник Павло Маков, директорка Центру сучасного мистецтва "ЄрміловЦентр" Наталя Іванова і художниця, переможиця премії PinchukArtCentre Леся Васильченко, а літературу — письменник Сергій Жадан, співробітниця Харківського літературного музею Ольга Бондар-Розніченко і вчителька Ніки Кожушко Наталя Агулова.

Батько мисткині Ігор Кожушко розповів, що премія стала для нього сенсом життя після втрати доньки. За його словами, вона допомагає зберігати пам'ять про Ніку та водночас підтримувати нове покоління митців. Він наголосив, що прагне, аби про творчість доньки дізналося якомога більше людей.

"Я роблю все, щоб мою доньку пам'ятали. Ще у 2024-му я усвідомлював: мине кілька років, і про Ніку забудуть усі, крім найближчих. Щоб цього не сталося, ми й заснували цю премію. Вона вручається 19 травня, у день народження Ніки. Завдяки цьому хоча б раз на рік про неї згадує весь світ. Скільки мені відведено часу, я робитиму все можливе, аби пам'ять про мою доньку жила".

Ніка Кожушко активно малювала з дитинства, а під час повномасштабної війни створювала роботи для підтримки українських військових. Один із її малюнків увійшов до збірки ілюстрацій альбому гітариста гурту Queen Браяна Мея. Після її загибелі родина виявила також значну кількість віршів, які лягли в основу книжки "Час починати танго".

За словами Ігоря Кожушка, премія вже вийшла за межі особистої пам'яті й стала символом підтримки молодих українців, які творять під час війни або загинули через російську агресію.

Хто така Ніка Кожушко

Ніка Кожушко навчалася у Харківському національному університеті радіоелектроніки, брала участь у культурному житті міста та волонтерила у Літературному музеї. Один із її малюнків у 2022 році увійшов до збірки ілюстрацій до альбому гітариста гурту Queen Браяна Мея.

Художниця загинула 30 серпня 2024 року внаслідок російського авіаудару по Харкову.

У 2025 році у видавництві Folio вийшла її збірка "Час починати танго", упорядкована Сергієм Жаданом, який також написав передмову. Післямову до книжки створив художник Гамлет Зіньківський.

Того ж року роботи Ніки Кожушко використали для обкладинки синглу "Хаха" виконавців Паліндрома (Степан Бурбан) та Кургана (Жека Курган із гурту "Курган & Agregat").

Премію "Генерація Ніка" заснували Харківський літературний музей, благодійний фонд "Ніка генерація" та благодійний фонд Сергія Жадана. Її присуджують молодим митцям і літераторам віком від 16 до 21 року за "творчий дух неспокою, сміливість і небайдужість". Лауреат чи лауреатка отримує грошову винагороду в розмірі 40 тисяч гривень.

Короткий список премії організатори планують оголосити 25 квітня. Нагородження лауреатів відбудеться 19 травня, у день народження Ніки Кожушко.

Торік Лілія Поливода стала лауреаткою премії в категорії "Література", а Софія Фадєєва — в категорії "Живопис". Спеціальну відзнаку від студії Aza Nizi Maza отримала художниця Софія Сизоненко.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок