24 березня російський дрон атакував історичну забудову в центрі Львова. За даними начальника Львівської ОВА Максима Козицького було пошкоджено житловий будинок поблизу Монастиря бернардинівНазва гілки францисканців, католицького чернечого ордену, на теренах Східної Європи, зокрема в країнах, що раніше належали до складу Речі Посполитої: Польщі, України, Литви та Білорусі. — однієї з ключових пам’яток міста. За його словами, пожежею охоплені примурні будівлі комплексу.
Ансамбль історичного центру Львова, до якого входить памʼятка, у 2023 році внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою через російські обстріли.
Суспільне Культура розповідає все, що відомо про монастир у центрі Львова.
Костел і монастир бернардинів у Львові зведені у першій половині XVII століття в стилі італійсько-нідерландського маньєризмуМаньєризм — це . Маньєризм став перехідним стилем між Відродженням та бароко. Нині це не просто сакральна споруда, а історико-архітектурний об'єкт, який формувався протягом кількох століть і поєднав риси оборонної, релігійної та культурної інфраструктури міста.
Історія монастиря починається у 1460 році, коли до Львова прибули ченці ордену францисканців-обсервантів (бернардинів) на запрошення воєводи Андрія Одровонжа. Для них будують перший невеличкий дерев'яний монастир біля Галицької брами — тодішньої межі міста.
Уже в перші десятиліття існування комплекс неодноразово знищували: у 1464 році його спалили після епідемії чуми, а на початку XVI століття він знову постраждав під час облоги Львова молдавським військом. Після цього довкола монастиря спорудили так званий пруський мурЦе каркасна конструкція стін у будівництві, яка складається з вертикальних, горизонтальних та похилих дерев'яних брусів, а простір між ними заповнюється цеглою, каменем або іншими матеріалами..
Сучасний вигляд комплексу сформувався у першій половині XVII століття. У 1600–1630 роках розпочалося масштабне будівництво мурованого монастиря та костелу святого Андрія.
Через те що монастир будували поза міськими мурами, він одразу проєктувався як оборонний комплекс. Його оточили потужними кам'яними стінами з бійницями, ровом і вежею, інтегрувавши до загальної системи укріплень Львова. Звідси здійснювали оборону східних підступів до міста. Частина цих фортифікацій, зокрема Глинянська вежа, збереглася донині.
До проєктування були залучені відомі архітектори, зокрема Павло Римлянин, Амвросій Прихильний та Андреас Бемер, який додав оздоблений фасад та високу вежу (38 метрів). Через це будівля поєднує різні архітектурні стилі: стриманий ренесанс, більш декоративний маньєризм і пишне бароко.
Внутрішній простір храму святого Андрія зазнав значних змін у XVIII столітті, коли його інтер'єр оздобили у бароковому стилі: встановили 17 дерев'яних вівтарів, розписали стіни та склепіння, додали декоративні елементи з позолотою.
У 1753 році на вежі встановили годинник, який, за переказами, навмисне поспішає на п'ять хвилин. Легенда пов'язує це з монахом, який із вежі помітив ворогів, що непомітно наближалися до міста. Не маючи змоги швидко попередити мешканців, він перевів стрілки вперед, щоб раніше зачинили міські брами — і так, за цим переказом, Львів вдалося врятувати.
У цей же період біля монастиря з'явилися й інші пам'ятки, зокрема ротонда над криницею святого Яна з Дуклі, пов'язаного з місцевою легендою про цілюще джерело, що з'явилося на місці поховання святого у 1485 році, через рік після його смерті. Вода з цієї криниці вважалася чудодійною.
Після входження Львова до складу Австрійської імперії монастир зазнав функціональної трансформації: у 1784 році орден бернардинів ліквідували, а в келіях розмістили "Архів гродських і земських актів міста Львова". Ця функція зберігається й нині — тут працює Центральний державний історичний архів України у Львові, де зберігаються документи від середньовіччя до модерної доби.
У ХХ столітті комплекс пережив як руйнування, так і реставраційні роботи. Зокрема, у 1970-х роках відновили частину оборонних мурів і дослідили підземні простори.
Також відомо також, що під час нацистської окупації у каналізаційних тунелях під монастирем переховувалися євреї, яким вдалося пережити Голокост. Пізніше у спогадах вони згадували, що чули церковні відправи костелу Андрія.
Сьогодні костел функціонує як храм святого Андрія Української греко-католицької церкви, а сам комплекс залишається однією з ключових архітектурних споруд історичного центру Львова.
Як частина об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, він має міжнародний охоронний статус і з 2023 року перебуває у списку пам'яток під загрозою через російські обстріли.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
