Берлінський кінофестиваль, знаний як один із найбільш політичних, отримав найскандальнішу свою едицію у 2026 році. Відкриті листи, виголошені промови й заяви запам’ятаються ліпше, ніж список переможців головного конкурсу. Директорка фестивалю Тріша Таттл, що її призначили два роки тому, — під загрозою звільнення, а на її підтримку виступають представники діаметрально протилежних політичних таборів.
Почалось все зі стартової пресконференції міжнародного журі на чолі з німецьким режисером Вімом Вендерсом. Один із журналістів запитав журі про "вибіркову солідарність" і про те, чому Німеччина не реагує однаково на всі війни і, зокрема, не висловлюють солідарність мешканцям Гази. На це Вендерс відповів, що кіно не змінює світ "у політичний спосіб".
"Ми маємо залишатись якомога далі від політики, тому що коли ми робимо фільми навмисно політичні, ми заходимо на це поле. Натомість ми — противага політиці, протилежність їй. Ми маємо робити роботу людей, а не політиків", — заявив він.
Реакція не забарилась: під відкритим листом із засудженням Вендерса за "аполітичність" та Берлінале — за "залученість у цензуруванні митців, які чинять спротив геноциду Ізраїлю проти народу Палестини в Газі", підписались понад 100 людей, зокрема й голлівудські зірки: Тільда Свінтон, Хав'єр Бардем та режисер Адам Маккей. Індійська письменниця Арундаті Рой, яка мала приїхати на представлення фільму за своєї участі, відмовилась від візиту.
Берлінале написав звернення у відповідь, де закликав не вимагати від кінематографістів правильних відповідей на всі запитання про політику: "Митці вільні в тому, щоб втілювати своє право на свободу слова так, як вважають за потрібне. Не слід очікувати від них коментарів стосовно всіх дискусій про практики фестивалю — нинішні чи попередні, — адже вони не мають над цим влади. Аналогічно ми не маємо очікувати, що вони будуть говорити на будь-яку політичну тему, якщо самі того не захочуть".
Десять днів фестивальна публіка обговорювала цю суперечку (також і через те, що програма цьогоріч була рівною, і ані скандальних провалів, ані сенсацій там не було) в усіх кулуарах та кав'ярнях. І ось фінал: церемонія закриття 21 лютого, на якій організатори марно спробували знизити градус дискусії. У промові на початку церемонії директорка Берлінале Тріша Таттл закликала не сприймати незгоду інакше як інструмент демократії та шукати порозуміння на таких майданчиках, як кінофестивалі.
"Ми є інституцією, від якої багато очікують, і ми живемо в момент поляризації, і маємо це розуміти. Ми маємо також прийняти спільноту, яку ми разом побудували, тому що критика — це частина демократії, як і незгода. Ми поважаємо людей, які висловлюються, тому що на це потрібно багато сміливості. Ми не завжди погоджуємось з тим, що про нас кажуть, але я дуже пишаюсь тим, що за ці десять днів Берлінале залишився тим, чим і має бути — місцем, де люди збираються, щоб сісти разом в темряві й подивитись на світ очима інших", — заявила вона.
Ведуча церемонії, відома люксембурзька акторка Дезіре Нозбуш іронічно питала у голови журі Віма Вендерса, чи на такий фестиваль він сподівався, коли погоджувався на цю пригоду.
У відповідь Вендерс виголосив промову, в якій закликав до порозуміння між "мовою кіно" і "мовою соціальних мереж та активістів".
"Якщо ми ставитимемось одні до одних як до союзників, як до різних, але взаємодоповнювальних мов, наші спільні цілі матимуть більше шансів на успіх у вічно змінному вітрі споживання, абстракції та перенасичення. Давайте не будемо знецінювати вплив і можливості одне одного".
Але наратив примирення і дискусії поступився палким промовам лауреатів фестивалю, які зі сцени засуджували німецьку політику з підтримки Ізраїлю у війні в Газі. Однією з найрадикальніших промов відзначився переможець програми "Перспективи", де представлені дебютні фільми, Абдалла аль-Хатіб.
Сирійсько-палестинський режисер фільму "Хроніки облоги" вийшов на сцену з колегою, який тримав палестинський прапор, і, серед іншого, заявив у мікрофон, що палестинці "пам'ятатимуть всіх, хто їх підтримували. А також тих, хто були проти них. І тих, хто змовчали".
Зала розділилась навпіл: частина емоційно аплодувала, частина напружено спостерігала. "Свободу Палестині!" — зрештою хтось крикнув з місця. "Свободу Палестині від ХАМАС!" — кричали у відповідь.
Після репліки із закликом бути більш освіченими у темі ведуча взяла на себе роль виховательки у дитячому садочку і почала всіх заспокоювати.
Запрошений на церемонію міністр охорони довкілля Карстен Шнайдер із соціал-демократичної партії, за повідомленнями ЗМІ, вийшов із зали. Зрештою, головну нагороду, "Золотого ведмедя" отримав турецько-німецький фільм "Жовті листи", режисер якого, Ількер Чатак, теж хотів виголосити емоційну промову про політику, але сам визнав, що вирішив стриматись і натомість подякував своїм колегам і Віму Вендерсу, якого назвав своїм вчителем.
На завершення на сцену знову вийшла Тріша Таттл укотре підсумувала свій меседж: нумо розмовляти, Берлінале дає всім платформу.
Німецький уряд, який фінансує кінофестиваль, втім, не задовольнився такою риторикою. За повідомленнями ЗМІ, що з'явились вдень середи, фотографія переможців фестивалю (переможці "Перспективи" так і не випустили з рук палестинський прапор) з директоркою фестивалю Трішею Таттл під час прем'єри стала приводом для розмови про те, чи не розірвати з нею договір.
Новина сколихнула кіноіндустрію — і вже ввечері того ж дня відкритий лист на підтримку Тріші Татл підписало понад 700 професіоналів (серед них і Тільда Свінтон, і переможець Берлінале цього року, і ізраїльський режисер Надав Лапід).
"Недавня критика фокусується на твердженнях, що лунали зі сцени. Жодне з них не було від керівництва фестивалю, ці твердження — від запрошених кінематографістів. Міжнародний кінофестиваль — не дипломатичний інструмент, це демократичний культурний простір, що його варто захищати. Його сила — у можливості тримати різні перспективи й робити видимими різні голоси", — йдеться у листі.
На захист директорки, яка лише два роки пробула на посаді та почала вирівнювати фестиваль з крутого піке, куди той падає вже кілька років, виступила і команда Берлінале, запевнивши, що важко буде знайти заміну Тріші.
Термінова розмова з урядом, який має право вирішити, хто очолює найбільший кінофестиваль у Німеччині, не мала радикальних наслідків: новини про звільнення Таттл немає. Але якою буде доля найбільш політизованого фестивалю в Європі — на тлі змін в глобальній кіноіндустрії, скорочення фінансування на культуру та підвищеного градуса розмови про будь-що, — залишається, звісно, невідомим.
***
Є шанс, що цей скандальний Берлінале і тисячі запальних коментарів у соціальних мережах на підтримку різних таборів швидко змиються новими хвилями дискусій в інтернеті, і на наступний рік про це згадуватимуть як про торішню епідемію грипу. Але спостерігаючи за колами палких онлайн-дебатів, "провокативних" запитань заради клікбейтних заголовків і відкритих листів, чиї підписанти мінливіші за берлінську погоду, видається, що великі культурні інституції стоять на порозі однакової кризи.
Так, культура ніколи не є поза політикою, а політика — поза культурою. Цей простий меседж намагаються адвокатувати різні групи людей, для яких інструменталізація "високої" культури, що лише на поверхні виглядає "нейтральною" і "універсальною", несе пряму загрозу, а не абстрактний риторичний дискомфорт.
Заграючи з "нейтральністю", великі інституції — музеї, кінофестивалі, театри, літературні премії — нерідко стають гейткіперами, контролерами "якості", яку не можна об'єктивно виміряти й за якою насправді можуть стояти персональні смаки, зв'язки та симпатії.
Але як одночасно визнавати ангажованість, бути відкритими до критики та прозорих механізмів ухвалення рішень, перевіряти свої привілеї і підтримувати тяглість? Чи ця тяглість настільки токсична, що отруїла всі механізми роботи в культурі? Чи всі інституції культури настільки скомпрометовані, щоб не залишити на них каменя на камені? Що буде натомість?
Можливо, відповідь на це дасть 77-й Берлінале.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
