Науковці вважають, що первісний потяг людства до малювання міг спричинити брак кисню в печерах та викликані цим галюцинації. Про це повідомляє видання Your art з посиланням на Independent.
Наскельний живопис часто створювався далеко від входу в печеру та у найбільш важкодоступних місцях тунелю. Такий вибір місцин для творчості довгий час дивував вчених та істориків.
Лише зараз вчені встановили можливий зв'язок між нестачею кисню та потягом до творчості.
У багатьох печерах вузькі проходи, а, відповідно, і брак постійного потоку свіжого повітря. У первісних художників могла виникнути гіпоксія, а з нею галюцинації та видіння. Це змусило представників палеоліту вважати печери священним місцем та їхнім зв’язком з космосом. Можливо, саме тому їх і почали прикрашати малюнками.
Додатковий аргумент на користь цієї версії — як джерело світла вони використовували факели, що також зменшували об’єм свіжого повітря.
До таких висновків дійшли вчені з Університету Тель-Авіва. Вони змоделювали вплив чаду факелів на концентрацію кислоти в структурах, подібних печерам палеоліту.
Читайте також
Яких художників найчастіше шукали в Google у 2020 році
