18 березня 2020 року в Івана Козленка завершилася каденція на посаді генерального директора Довженко-центру – він повідомив, що не буде подаватися на конкурс для переобрання. На період поки в інституції не з'явиться новий генеральний директор, він продовжуватиме виконувати обов’язки голови.
Конкурс на посаду керівника культурної установи має відбутися не пізніше 2 травня. Міністерство культури та інформаційної політики опублікувало документи шістьох кандидатів, які подалися на посаду генерального директора Національного центру Олександра Довженка. Серед них – кінопродюсери, керівниця Музею кіно, популярна акторка і віцепрезидент Українського союзу промисловців та підприємців.
Кандидати
Тарас Босак
Продюсер, заступник гендиректора Національної кінематеки України та директор ТОВ “Лайтфокс”, яка, як зазначено в анкеті підприємства, є рекламною агенцією та займається поліграфічною діяльністю. У мотиваційному листі він вказав, що на посаді директора Довженко-центру хотів би побудувати діалог між державою, кіногалуззю і спільнотою. Одним з пріоритетів Центру бачить міжнародну співпрацю над проєктами, “здатними продемонструвати високий технологічний рівень кіновиробництва в нашій країні”.
Олена Гончарук
Керівниця та менеджерка освітніх програм Музею кіно при Довженко-центрі, який запрацював у 2019 році. В анкеті на питання, чи має кандидат знання кіноархівної, музейної справи та сфери культурної спадщини, вона єдина серед всіх претендентів відповіла "так".
У мотиваційному листі Гончарук зазначила, що головним вектором діяльності Центру бачить розвиток кіноархіву, що “здійснює рефлексію мистецьких та історичних процесів засобами кіно”.
Кандидатуру Гончарук погодив колектив Довженко-центру.
Олексій Душутін
Раніше – російський бізнесмен, громадянин Канади. На посаді гендиректора "Військово-будівельного управління Москви" (ВБУМ) у 2006-2011 роках його звинуватили в незаконному продажі 17 об’єктів ВБУМ та в 2014 році засудили до 5 років колонії. Після апеляції термін скоротили до 3,5 років, проте незабаром Душутіну пред'явили ще одне звинувачення.
У 2017 році Мосміськсуд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт, а ще через місяць Душутін опинився в Україні, звідки переїхав у Канаду. У підсумку був засуджений в РФ до чотирьох років заочно та оголошений в міжнародний розшук. У скарзі Інтерполу, Душутін вказав, що ВБУМ у нього відібрав колишній міністр оборони РФ – Інтерпол видалив бізнесмена з бази міжнародного розшуку, визнавши "політичний аспект" справи.
У документах на посаду керівника культурної установи, він зазначив, що працює віцепрезидентом Українського союзу промисловців та підприємців. Але на сайті Довженко-центру є примітка, що на сайті організації така людина не згадується.
У своєму мотиваційному листі на посаду директора пише, що Центр Довженка є єдиним держпідприємством – членом Міжнародної Федерації кіноархівів FIAF, а тому він як громадянин Канади сподівається сприяти більш активному, зокрема й через міжнародні кінофестивалі, просуванню українського кіно у світі.
Денис Калюжний
Директор та співзасновник кінотелекомпанії "ЮА плюс", працював із українськими та російськими акторами, такими як Ада Роговцева, Сергій Притула, Володимир Зеленський, Іван Дорн, Костянтин Хабенський, Гоша Куценко, Сергій Лазарєв та інші.
За 16 років пройшов шлях від адміністратора знімального майданчика до директора та співзасновника кінотелекомпанії “ЮА Плюс”. Брав участь в роботі над фільмами “Синевир”, “Чоловік моєї вдови” та “Закохані у Київ”, який отримав нагороду на ОМКФ як “найкращий український фільм”.
На посаді директора планує популяризувати Довженко-Центр як культурний майданчик. Іншим важливим аспектом бачить освітній та пропонує перетворити дитячу студію на базі Центру в “повноцінний центр дитячого мистецького дозвілля”.
Ірина Колесник
Комерційна директорка “КПП Фільм” (Kyiv PostProduction). З 2005 року почала професійну діяльність в галузі кіно, відеопродакшену та постпродакшену в Україні. Працювала заступницею директора з маркетингу у будівельній компанії “Еліт Буд Інвест АК”, запустила філію “Донгорбанку” у Києві. У мотиваційному листі на конкурс вказала, що Довженко-Центр має побудувати чітку систему менеджменту, яка допоможе установі вийти на вищий рівень виробництва кіно та серіалів.
Олена Лавренюк
Акторка, продюсерка кіно та театру. Закінчила КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого. Була ведучою погоди на каналі ТВ. У 2018-2019 роках ініціювала та продюсувала київські воркшопи голлівудської тренерки з акторської майстерності Івани Чаббак. Спродюсувала театральну виставу “Людина, яка платить”, яку було включено до основного репертуару Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Шоуранерка і виконавиця головної ролі історичного польско-українського серіалу “Кава з кардамоном”.
З мотиваційного листа: “Моєю великою амбіцією та прагненням є розвиток українського кінематографічного мистецтва, експерименти та новаторство, пошук нових форм та втілення цих досягнень у виробничій сфері, не забуваючи про українські культурні традиції”.
Конкурсна комісія
У міністерстві культури та інформаційної політики повідомили, що протягом семи днів з дня оприлюднення відомостей про кандидатів (з 02.04.2021 по 17:00, 08.04.2021) приймають пропозиції та зауваження щодо кандидатур на електронну пошту [email protected] (з позначкою "пропозиції та зауваження "Центр Довженка"), які будуть передані конкурсній комісії, яка обере голову культурної інституції.
Співбесіди членів конкурсної комісії з кандидатурами пройдуть у відкритому форматі. Побачити трансляцію можна буде на YouTube-каналі Міністерства культури та інформаційної політики.
Обирати директора Довженко-центру буде конкурсна комісія з 9 осіб, трьох з яких делегує Міністерство культури, трьох – колектив Центру і ще трьох – профільні ГО. Наразі відомі шестеро членів комісії:
- Юлія Сінькевич – генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю (2013-2020), співзасновниця Української кіноакадемії, членкиня Національної спілки кінематографістів України та Українського оскарівського комітету. Лауреатка премії Women in Arts 2020.
- Денис Іванов – продюсер, кінодистриб’ютор, культурний менеджер. Засновник і керівник кінокомпанії “Артхаус Трафік” і кінофестивалю “Чілдрен кінофест”, співзасновник ОМКФ. Член Європейської кіноакадемії, Національної спілки кінематографістів України та Української кіноакадемії.
- Сергій Зленко – директор кінотеатрів “Магнат” і Boomer, член правління Союзу кінотеатрів України та заступник голови Ради з державної підтримки кінематографії.
- Ірина Подоляк – політикиня, колишня заступниця міністра культури Бородянського.
- Пилип Іллєнко – актор, продюсер, політик. У 2008-2014 роках був директором ТОВ “Іллєнко Фільм”. З 2014 по 2019 рік – голова Державного агентства України з питань кіно. Обіймає посаду голови Української кіноакадемії.
- Марія Задорожна – мистецтвознавиця. З 2012 по 2016 – генеральний директор Національного художнього музею України. З грудня 2016 є членом Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Брала участь у розробці концепції Музею кіно. Опікувалися питаннями музеїв та заповідників при міністрі культури В. Бородянському в рамках Офісу з розробки гуманітарної політики України.
Що відбувалося з кіноархівом
18 березня у Козленко закінчилась каденція на посаді директора Довженко-центра. Він повідомив, що не буде подаватися на посаду директора знову, пояснивши це так: “Зважаючи на політичні та інші процеси, що відбувалися навколо Центру за останній рік, моя присутність на цій посаді може радше зашкодити інституції, аніж допомогти".
Передували цьому події 2020 року, коли проєкт паспорту бюджетної програми Довженко-центру вчасно не затвердили. Через це установа не отримала державне фінансування, тому не мала можливості сплачувати податки та виконувати свої зобов'язання перед партнерами, співробітниками та зберігати фонд у належному стані. У Мінкульті затримку пояснили секвестром бюджету, який відбувся через пандемію коронавірусу.
28 травня центр Довженка оголосив себе неплатоспроможним, оприлюднивши відповідне повідомлення на своїй Facebook-сторінці. Того ж дня у Центрі відбулися обшуки за участі поліції та СБУ. Як повідомив Козленко, під час обшуків правоохоронці вилучили договори з оренди нерухомості, документи щодо прав власності на землю Центру, а також зарплатні картки самого Козленка.
15 березня 2021 року колектив Довженко-центру опублікував відкритого листа до української влади. Співробітники центру вважають, що інституція опинилася під загрозою руйнації та просять продовжити контракт з чинним генеральним директором Іваном Козленком або призначити його виконувачем обов’язків до кінця 2021 року.
Іван Козленко керує Довженко-центром з 2014 року. На початку 2015 року він презентував концепцію розвитку установи, яка передбачала його перепрофілювання з індустріального підприємства на заклад культури. Як тільки команда приступила до виконання концепції – контракт Козленка закінчився. Зрештою, 18 березня 2016 року вступив в дію новий контракт на п’ять років. Потроху в Довженко-центрі почали з’являтися культурні резиденти, книгарні, а через два роки відкрили “Сцена 6” – На базі центру також відкрили СЦЕНА 6 – перформативний простір, відкритий для співпраці незалежних театрів. Останнім реалізованим проєктом було відкриття Музею кіно у вересні 2019 року. Навесні 2019 року генеральний директор заявив про успішне завершення процесу реформування. За його словами, за чотири роки з 0% доходу від культурних заходів Довженко-центр перейшов до 15-17%.