"Ти — космос" Павла Острікова — один із найпомітніших українських фільмів року та абсолютний рекордсмен за кількістю номінацій на Національну премію кінокритиків "Кіноколо".
Але що насправді стоїть за цією історією про космос без пафосу, про близькість перед кінцем і про катастрофу, яка неминуче наближається?
У проєкті "Кінокульт" кінознавець Лукʼян Галкін розповідає, чому фільм вибудовує сильне відчуття тривоги й неминучості, як працює його трагічна структура без жодного натяку на гепі енд та звідки у стрічці вінтажне відчуття часу?
Рубрика "Рецензії" публікує огляди та критичні тексти на мистецькі твори та інші культурні події. Матеріали відображають особисту позицію авторів тексту. Думки, висловлені у текстах, не обов’язково збігаються з позицією редакції.
Автор: Лукʼян Галкін
Редактор: Олексій Мацкевич
Оператори: Антон Гудков, Олексій Мацкевич
Монтаж: Катерина Бутлер
Графіка: Ніка Назаренко, Анастасія Рибакова
Продюсерка: Кіра Савченко
Виконавча продюсерка: Анна Погребна
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
